Психологічний аналіз фрустраціїних ситуацій
Репозиторій Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Психологічний аналіз фрустраціїних ситуацій
Psychological analysis of frustrational situations |
|
| Creator |
Стеценко, Алла
Stecenko, Alla |
|
| Subject |
фрустрація
ситуація зв'язок стан копінг-поведінка копінг- стратегія нереалістичні захисні примітивні невдалі інтенсифікації зусиль frustration situation communication state coping behavior coping strategy unrealistic protective primitive unsuccessful intensification of efforts |
|
| Description |
Фрустрація відноситься до шерегу психічних станів. Якщо психічний стан розглядати як загальне поняття щодо явища фрустрації, а саму фрустрацію як поодиноке, конкретне проявлення загального, то важливе значення для подальшого розгляду має зауваження посутніх властивостей психічних станів. Однак, наведені дефініції можуть наштовхувати на думку про визначений детермінізм між ситуацією та психічним станом. Цілком закономірно виникає питання: постання певного психічного стану завше порушується саме певною ситуацією чи ця залежність має довільний чи, принаймні, інваріантний характер? Тобто, чи завжди певна умовна ситуація необхідно веде до виникнення конкретного психічного стану як реактивного утворення чи, можливо, одні й ті ж самі ситуативні умови можуть порушувати довільні психічні стани чи певний шерег можливих? І, відповідно, навпаки, чи може певний стан, наприклад, та ж фрустрація детермінуватися невизначеною кількістю умов діяльності? Для аналізу явища фрустрації суттєве значення має його віднесення до загального шерегу психічних станів, що дає змогу поширити на фрустрацію (як конкретний феномен) низку загально станових властивостей. Це в першу чергу цілісність, яка постає у кореляційній взаємодії складових елементів. Але розгляд фрустрації саме як стану вимагає відзначення соціального аспекту їхнього становлення. Виникає суттєве питання: в якій мірі психічні стани визначаються психофізіологічними причинами, а в якій − соціально-психологічними? Щодо останніх причин, то вони мають місце вже виходячи із соціалізуючого чинника. Інтерпретація сприйняттєвого змісту здійснюється людиною у інтеріоризованих нею образах і смислах. Але соціально-психологічний аспект виникнення фрустрацій не обмежується сферою апперцепції та коґнітивності. Має значення поведінковий, соціально-рольовий чинник виникнення фрустрації. Міркування щодо взаємодії психічних процесів і станів становить загальну проблему дослідження фрустрації − той понятійний і парадигмальний контекст, який обумовлює семантику та логіку пізнання. Frustration refers to the ranks of mental states. If the mental state is considered as a generic term for the phenomenon of frustration, and frustration itself as a single, specific manifestation of the general, in that case very important for further consideration has the significant observations of properties of mental states. However, given definitions may lead to the thought about a certain determinism between the situation and mental state. Quite naturally arises the question: the emergence of a certain mental state is always violated by certain situation or the dependence is arbitrary or even of invariant character? That is, there is always a certain conditional situation which necessarily leads to the onset of a particular mental state as a reaction formation, or perhaps the same situational conditions may violate arbitrary mental states or certain Sheregi is possible? And, accordingly, on the contrary, can a particular state, for example, the same frustration be determinated by a cerrtain number of activity conditions? For the analysis of the phenomenon of frustration is essential its inclusion to the ranks of general mental states, that allows us to extend to frustration ( as a specific phenomenon ) some general properties of states. This is primarily integrity, which appears in the correlation interaction of the constituent elements. But considering it as a state of frustration requires celebrating of the social aspect of their development. Appears a significant question: to what extent the mental states are defined by psychophysiological causes, and to what extent the socio- psychological? On the latter reasons, they already have the basis of a socializing factor. Interpretation of perceptive content is provided by the man in the interiorized images and meanings. But socio-psychological aspect of frustration is not limited to the apperception and cognition. Behavioral and social role factor of frustration are very important. Arguments on the interaction of mental processes and states makes a common problem in research of frustrations one conceptual and paradigmatic context that determines the semantics and logic of knowledge. |
|
| Date |
2015-07-03T10:15:29Z
2015-07-03T10:15:29Z 2014 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Стеценко А. Психологічний аналіз фрустраційних ситуацій / А. Стеценко // Гуманітарний вісник ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" : збірник наукових праць / гол. ред. В. П. Коцур. – К. : ГНОЗІС, 2014. – Вип. 33 : Педагогіка. Психологія. Філософія. – С. 199–207.
http://176.105.99.186:8081/xmlui/handle/8989898989/294 |
|
| Language |
other
|
|
| Relation |
;Вип. 33
|
|
| Publisher |
ГНОЗІС
|
|