Запис Детальніше

Evgenij Vodolazkin’s novel “Aviator” as a postmodern text

Синопсис: текст, контекст, медіа

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Evgenij Vodolazkin’s novel “Aviator” as a postmodern text
Роман Евгения Водолазкина «Авиатор» как текст постмодерна
Роман Євгенія Водолазкіна «Авіатор» як текст постмодерну
 
Creator Poltavtseva, Natalia
 
Description Evgenij Vodolazkin’s novel “Aviator” is a great opportunity to analyze text from the standpoint of not only traditional literary point, but also cultural anthropology and cultural sociology. In the situation of postmodern so called cultural structures acquire a relatively autonomous existence in their own power of discourse, sometimes beyond the control of their creators.Interest in the structure and the system is replaced by interest in processuality and discursively in a situation of uncertainty. As a result, in the cultural space of Postmodern, continuity and discontinuity are combined in a peculiar way, which causes voids and gaps of communicative action. So the old principles of attitude to the literary text and its analysis are revised, which led to the “anthropological turn” and the separation of the anthropology of literature as an opportunity to understand the relationship between the real and the imaginary in all its versions.The author’s problem in this case can be articulated as an attempt to combine old humanistic values with ethics variability in the situation of multiple identity. At the same time, the author's deconstruction is subjected not only to the artistic text created by him, but also to the author’s own strategiesThis is how an ambivalent and uncertain area is created, in which the author is both a writer, art critic and literary critic, while reducing the distance between himself and the characters. The author leaves the zone of classical Art Nouveau for the zone of Postmodern as  the garden of branching paths, dominated by Representation, Experience and Desire. And due to the destruction of the distance between the narrator and the characters the author begins a fruitful author’s self- and psychoanalysis.
Роман Евгения Водолазкина «Авиатор» дает возможность анализа с позиций не только традиционно литературоведческих, но и культурной антропологии и культурсоциологии.Можно предположить, что в ситуации постмодерна так называемые культуральные структуры обретают относительно автономное существование в собственной власти дискурса, подчас выходящего из-под контроля своих создателей. Происходит отказ от абсолюта канонического текста в связи с усилением роли контекста в интерпретации. Интерес к структуре и системе сменяется интересом к процессуальности и дискурсивности в ситуации неопределенности и промежуточности. Как следствие этого, в культурном пространстве постмодерна своеобразно сочетаются непрерывности и прерывности, из-за чего возникают пустоты и промежутки коммуникативного действия.. С позиций подобного подхода пересматриваются и старые принципы отношения к литературному тексту и его анализу, приведшие к «антропологическому повороту» и выделению антропологии литературы как возможности разобраться в отношениях реального и воображаемого во всех его версиях.Проблема автора в таком случае может артикулироваться как попытка совместить старые гуманистические ценности с вариативностью этики в ситуации множественной идентичности. При этом авторской деконструкции подвергается не только сам художественный текст, созданный им, но и авторские стратегии.Формируется амбивалентная и неопределенная область, где автор одновременно является писателем, арт-критиком и литературоведом, предельно сокращая дистанцию между собой и персонажами. Автор выходит из зоны классического модерна в зону постмодерна как в сад расходящихся тропок — Представления, Переживания и Желания. За счет уничтожения дистанции между автором и персонажами начинается плодотворный авторский само- и психоанализ.
Роман Євгенія Водолазкіна «Авіатор» доцільно аналізувати з позицій не лише традиційно літературознавчих, але й культурної антропології та культурсоціології. Можна припустити, що в ситуації постмодерну так звані культуральні структури набувають відносно автономного існування у власній владі дискурсу, який інколи виходить з-під контролю своїх творців. Стається відмова від абсолюту канонічного тексту у зв’язку з посиленням ролі контексту в інтерпретації. Інтерес до структури й системи змінюється на інтерес до процесуальності і дискурсивності в ситуації невизначеності й проміжності. Як наслідок, у культурному просторі постмодерну своєрідно поєднуються неперервності та перервності, тому виникають пустоти й проміжки комунікативної дії. З позицій цього підходу переглядаються і давні принципи ставлення до літературного тексту та його аналізу, що призвело до «антропологічного повороту» і виокремлення антропології літератури.Проблему автора в такому разі можна артикулювати як спробу поєднати давні гуманістичні цінності з варіативністю етики в ситуації множинної ідентичності. При цьому авторській деконструкції підлягає не лише створений ним  художній текст, але й авторські стратегії. Формується амбівалентна й невизначена царина, у якій автор одночасно і письменник, і арт-критик, і літературознавець з гранично зниженою дистанцією між собою і персонажами.  Вольовим зусиллям він виходить із зони класичного модерну в зону постмодерну як у сад розгалужених стежинок, де панують Уявлення, Переживання та Бажання. За рахунок знищення дистанції між автором і персонажами починається плідний авторський само- і психоаналіз.
 
Publisher Borys Grinchenko Kyiv University
 
Date 2018-12-26
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
 
Format application/pdf
 
Identifier http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/331
10.28925/2311-259x.2018.4.1
 
Source Synopsis: Text, Context, Media; Nr 4(24) (2018)
Синопсис: текст, контекст, медіа; № 4(24) (2018)
Синопсис: текст, контекст, медиа; № 4(24) (2018)
Synopsis: Text, Context, Media; No 4(24) (2018)
2311-259X
10.28925/2311-259x.2018.4
 
Language rus
 
Relation http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/331/291
 
Rights Авторське право (c) 2019 Natalia Poltavtseva
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0