A journey as a strategy of gaining the knowledge of the Jewish world in fiction of the end of the 19th — first decades of the 20th century
Синопсис: текст, контекст, медіа
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
A journey as a strategy of gaining the knowledge of the Jewish world in fiction of the end of the 19th — first decades of the 20th century
Путешествие как стратегия осмысления еврейского мира в прозе конца XIX — первых десятилетий ХХ ст. Подорож як стратегія осягнення єврейського світу у прозі кінця ХІХ — перших десятиріч ХХ ст. |
|
| Creator |
Semeryn, Khrystyna
|
|
| Description |
The article analyzes imagological parameters of the Jewish ethnoimage presented through the dimension of travel in the fiction of the late 19th and early 20th centuries. Due to the intensification of national imagology in the past decades, the study of the Others’s existence is an actual scholarly issue. The representation of Jewry is traced by the example of three texts of different aesthetics and genres with the commonality of travel discourse: Istoriia odniieii podorozhi [The Story of One Journey] (1890) by Ahatanhel Krymskyi, Modest Levytskyi’s Porozhnim hodom [In Vain] (1918) and Shchastia Peisakha Leidermana [The Happiness of Peisakh Leiderman] (1918), and Mike Yohansen’s essay Podorozh liudyny pid kepom (Ievreiski kolonii) [The Journey of a Man in a Cap (Jewish Colonies)] (1927). According to the paper, the geopoetic component, that is the movement in space, seems to be a way of cultural, identical transformation, a shift in the experience of the characters and the reader: moving “inside” of the Jewish culture and the Jewish world in real and symbolically, everyone cognizes better the other culture, and simulthaneously His own. In Krymskyi’s story, the journey of Itsko the Jew and Skalskis the Ukrainians is denoted by the imagological inversion of ethnostereotypes: the figures of Ukrainians are depicted in a negative mode, while a Jewish image is positive. This confirms the dynamics of gradual decline from the stereotypical interpretation of the Others by writers. In the end, we get the image of Jew built-in a realistic axiological paradigm, whose personal tragedy is tangled by social prejudices. The “Doctor's Stories” by Modest Levitskyi against the backdrop of heavy Jewish life appeal to the universal context of human suffering. Penetrating into the other culture, the protagonist gradually undergoes a personal transformation and recognizes the Others more deeply. Mike Yohansen’s alter ego’s observation of colonial Jews’ life in the Southern Ukrainian regions reveal the spiritual and social proximity of the Ukrainian and Jewish peoples, their comfortable coexistence in a common geographical, linguistic, and economic space. The research originality lies in the fact that valuable in the imagological light texts of Ahatanhel Krymskyi, Modest Levytskyi and Mike Yohansen are considered as representing the Jewish ethnoimage from the position of homo viator. The perspective of the development of the topic is multidimensional study of the Jewish ethno-form in the unexplored segments of the national literary space.
В статье исследуются имагологические параметры еврейского этноимиджа, представленного в прозе конца XIX — начала ХХ в. сквозь измерение путешествия. На фоне интенсификации имагологических исследований в национальном литературоведении в прошлые десятилетия исследование бытия Других является актуальной научной проблемой. Репрезентации еврейской культуры прослеживаются на примере трех текстов различной эстетической природы и генологии с общностью путевого дискурса: рассказов Агатангела Крымского «История одного путешествия» (1890), Модеста Левицкого «Пустым ходом» (1918) и «Счастье Пейсаха Лейдермана» (1918) и очерка Майка Йогансена «Путешествие человека в кэпе (Еврейские колонии)» (1927). Согласно статье, геопоэтический компонент, то есть движение в пространстве, является способом культурной, идентичной трансформации, сдвигом в опыте героев и читателя: в реальном и символическом перемещении «внутрь» еврейской культуры, еврейского мира все лучше узнают инокультурное, а с ним — Свое. Путешествие еврея Ицка и украинцев Скальских у Крымского обозначено имагологической инверсией этностереотипов: фигуры украинцев изображены в негативном свете, а образ еврея выписан положительно. Это подтверждает динамику постепенного отказа писателей от стереотипного отрицательного толкования Других. Следовательно, писатель сконструировал вписанный в реалистичную аксиологическую парадигму образ еврея, чья персональная трагедия осложнена общественными предрассудками. «Рассказы лекаря» Модеста Левицкого на фоне тяжелой еврейской жизни обращены к универсальному контексту человеческих страданий. Главный герой, проникая в чужую культуру, постепенно переживает личную трансформацию и глубже познает Других. Имагологические наблюдения героя Майка Йогансена за бытом евреев-колонистов в южноукраинских областях подтверждают духовную и социальную близость украинского и еврейского народов, комфортное сосуществование в рамках совместного географического, языкового, экономического пространства. Новизна исследования состоит в том, что ценные в имагологическом свете тексты Агатангела Крымского, Модеста Левицкого и Майка Йогансена рассматриваются как представляющие еврейский этнообраз с позиции homo viator. В перспективе развития темы — многоаспектное изучение еврейского этнообраза в неисследованных сегментах национального литературного пространства. У статті досліджено імагологічні параметри єврейського етноіміджу, оприявненого у прозі кінця ХІХ — початку ХХ ст. через вимір подорожі. На тлі інтенсифікації імагологічних студій у національному літературознавстві в минулі десятиліття дослідження буття Інших є актуальною науковою проблемою. Репрезентацію єврейства простежено на прикладі трьох текстів відмінної естетичної природи і генології зі спільністю подорожнього дискурсу: оповідань Агатангела Кримського «Історія однієї подорожі» (1890), Модеста Левицького «Порожнім ходом» (1918) і «Щастя Пейсаха Лейдермана» (1918) та нарису Майка Йогансена «Подорож людини під кепом (Єврейські колонії)» (1927). На думку авторки, геопоетичний компонент — рух у просторі — постає способом культурної, ідентичнісної трансформації, досвідним зрушенням як героїв, так і читача: у реальному й символічному переміщенні «всередину» єврейської культури, єврейського світу всі краще пізнають інокультурне, а з ним — Своє. Подорож єврея Іцка й українців Скальських у Кримського позначена імагологічною інверсією етностереотипів: фігури українців зображені у негативному світлі, а образ єврея виписаний позитивно. Це потверджує динаміку поступової відмови письменників від стереотипного витлумачення Інших. Зрештою, маємо вписаний у реалістичну аксіологічну парадигму імідж єврея, чия персональна трагедія ускладнена суспільними упередженнями. «Лікарські» оповідання М. Левицького на тлі тяжкого єврейського життя апелюють до універсального контексту людських страждань. Головний герой, проникаючи в чужу культуру, поступово переживає особисту трансформацію і глибше пізнає Інших. Імагологічні спостереження героя Йогансена над побутом євреїв-колоністів у південноукраїнських областях демонструють духовну й соціальну близькість українського і єврейського народів, комфортне співіснування у межах спільного географічного, мовного, економічного простору. Новизна дослідження полягає в тому, що цінні в імагологічному світлі тексти А. Кримського, М. Левицького і Майка Йогансена розглядаються як репрезентанти єврейського етнообразу із позиції homo viator. У перспективі розвитку теми вбачаємо багатоаспектне вивчення єврейського етнообразу в недосліджених сегментах національного літературного простору. |
|
| Publisher |
Borys Grinchenko Kyiv University
|
|
| Date |
2019-06-30
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/358
10.28925/2311-259x.2019.2.2 |
|
| Source |
Synopsis: Text, Context, Media; Tom 25 Nr 2 (2019); 68–74
Синопсис: текст, контекст, медіа; Том 25 № 2 (2019); 68–74 Синопсис: текст, контекст, медиа; Том 25 № 2 (2019); 68–74 Synopsis: Text, Context, Media; Vol 25 No 2 (2019); 68–74 2311-259X 10.28925/2311-259x.2019.2 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/358/349
|
|
| Rights |
Авторське право (c) 2019 Христина Семерин
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
|