Запис Детальніше

Іс­то­рич­ний дос­від вхо­джен­ня ко­лиш­ніх чле­нів Ор­га­ні­за­ції Вар­шавсь­ко­го До­го­во­ру та дер­жав Бал­тії до НА­ТО (в кон­тек­сті пер­спек­тив Ук­ра­їни)

Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету "Львівська політехніка"

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Іс­то­рич­ний дос­від вхо­джен­ня ко­лиш­ніх чле­нів Ор­га­ні­за­ції Вар­шавсь­ко­го До­го­во­ру та дер­жав Бал­тії до НА­ТО (в кон­тек­сті пер­спек­тив Ук­ра­їни)
Ис­то­ри­чес­кий опыт вхож­де­ния быв­ших чле­нов Ор­га­ни­за­ции Вар­шав­ско­го До­го­во­ра и го­су­дар­ств Бал­ти­ки в НА­ТО (в кон­тек­сте пер­спек­тив Ук­ра­ины)
For­mer mem­ber sta­tes of War­saw Tre­aty and Bal­tic sta­tes on the­ir way to NA­TO: de­fen­se as­pect
 
Creator Ліп­ке­вич, С.Я.
 
Subject Україна
на­ці­ональ­на без­пе­ка
роз­ши­рен­ня НА­ТО
оборонна сфера
війсь­ко­ве бу­дів­ниц­тво і спів­ро­біт­ниц­тво
Ук­ра­ина
на­ци­ональ­ная бе­зо­пас­ность
рас­ши­ре­ние НА­ТО
обо­рон­ная сфе­ра
во­ен­ное стро­итель­ство и сот­руд­ни­че­ство
Uk­ra­ine, na­ti­onal se­cu­rity
NA­TO ex­pan­si­on
de­fen­ce sphe­re
mi­li­tary bu­il­ding and co­ope­ra­ti­on
 
Description У ди­сер­та­ції дос­лі­джується ши­ро­ке ко­ло пи­тань, пов'яза­них з роз­ши­рен­ням НА­ТО на Схід та євро­ат­лан­тич­ним нап­ря­мом зов­нішньої по­лі­ти­ки Ук­ра­їни.
На ос­но­ві ана­лі­зу до­ку­мен­тів і ма­те­рі­алів, на­уко­вих праць і пре­со­вих ви­дань уза­галь­не­но та про­ана­лі­зо­ва­но пи­тан­ня тран­сфор­ма­ції Пів­ніч­но­ат­лан­тич­но­го алья­н­су нап­ри­кін­ці XX сто­літ­тя, уза­галь­не­ний дос­від війсь­ко­во­го бу­дів­ниц­тва пос­тко­му­ніс­тич­них кра­їн Цен­траль­но-Схід­ної Євро­пи та ко­лиш­ніх ра­дянсь­ких рес­пуб­лік Бал­тії на їх шля­ху до ін­тег­ра­ції у війсь­ко­во-по­лі­тич­ні струк­ту­ри НА­ТО, про­ана­лі­зо­ва­но со­ці­аль­но-еко­но­міч­ні, бю­джет­но-фі­нан­со­ві, зов­нішньо і внут­рішньо­по­лі­тич­ні фак­то­ри, які впли­ну­ли на війсь­ко­во-по­лі­тич­не ке­рів­ниц­тво цих кра­їн що­до прийнят­тя рі­шен­ня ін­тег­ру­ва­ти­ся в НА­ТО.
Вис­віт­ле­но пе­ре­ду­мо­ви, стан обо­рон­ної сфе­ри, сус­піль­но-по­лі­тич­ну і еко­но­міч­ну си­ту­ацію в Ук­ра­їні, що впли­ну­ли на про­цес євро­ат­лан­тич­ної ін­тег­ра­ції дер­жа­ви про­тя­гом ос­танньо­го де­ся­ти­літ­тя.
За до­по­мо­гою фак­тич­но­го ма­те­рі­алу до­ве­де­но, що праг­нен­ня Ук­ра­їни увійти у за­галь­ноєвро­пейсь­ку сис­те­му без­пе­ки з ура­ху­ван­ням су­час­них по­лі­тич­них та еко­но­міч­них ре­алій, ак­ту­аль­них ви­мог ек­спер­тів у сфе­рі на­ці­ональ­ної без­пе­ки та обо­ро­ноз­дат­нос­ті дер­жа­ви бу­ло ви­мо­гою ча­су.
Про­ана­лі­зо­ва­но ді­яль­ність за­ко­но­дав­чої та ви­ко­нав­чої гі­лок вла­ди що­до зов­нішньої по­лі­ти­ки Ук­ра­їни у нап­ря­мі її ін­тег­ра­ції у струк­ту­ри НА­ТО, виз­на­че­но ха­рак­тер­ні ри­си і ви­мо­ги су­час­но­го ета­пу євро­ат­лан­тич­ної ін­тег­ра­ції, по­ка­за­но нап­ря­ми майбутньо­го роз­вит­ку цього про­це­су.В дис­сер­та­ции ис­сле­ду­ет­ся ши­ро­кий круг воп­ро­сов, свя­зан­ных с рас­ши­ре­ни­ем НА­ТО на Вос­ток и ев­ро­ат­лан­ти­чес­ком нап­рав­ле­нии внеш­ней по­ли­ти­ки Ук­ра­ины. В час­тнос­ти, на ос­но­ва­нии ана­ли­за до­ку­мен­тов и ма­те­ри­алов, на­уч­ных ра­бот и со­об­ще­ний в прес­се обоб­щен и про­ана­ли­зи­ро­ван опыт тран­сфор­ма­ции Се­ве­ро­ат­лан­ти­чес­ко­го алья­н­са в кон­це XX в., во­ен­но­го стро­итель­ства пос­тком­му­нис­ти­чес­ких стран Цен­траль­но-Вос­точ­ной Ев­ро­пы и быв­ших со­вет­ских рес­пуб­лик При­бал­ти­ки на пу­ти их ин­тег­ра­ции в во­ен­но-по­ли­ти­чес­кие струк­ту­ры НА­ТО, про­ана­ли­зи­ро­ва­ны со­ци­аль­но-эко­но­ми­чес­кие, бю­джет­но-фи­нан­со­вые, внеш­ние и внут­ри­по­ли­ти­чес­кие фак­то­ры, ко­то­рые пов­ли­яли на во­ен­но-по­ли­ти­чес­кое ру­ко­вод­ство этих стран, ус­ко­ри­ли при­ня­тие ре­ше­ния ин­тег­ри­ро­вать­ся в НА­ТО.
От­ме­че­но, что раз­ви­тие со­бы­тий в Цен­траль­но-Вос­точ­ной Ев­ро­пе в на­ча­ле 90-х го­дов ми­нув­ше­го сто­ле­тия, де­зин­тег­ра­ция Со­вет­ско­го Со­юза, рос­пуск Ор­га­ни­за­ции Вар­шав­ско­го До­го­во­ра при­ве­ли к стра­те­ги­чес­ко­му ва­ку­уму в ре­ги­оне. В этих ус­ло­ви­ях го­су­дар­ства Цен­траль­но-Вос­точ­ной Ев­ро­пы, ко­то­рые ра­нее бы­ли чле­на­ми Вар­шав­ско­го До­го­во­ра, про­воз­гла­си­ли о своём на­ме­ре­нии всту­пить в НА­ТО. В на­ча­ле 1994 го­да го­су­дар­ства-чле­ны Алья­н­са взя­ли обя­за­тель­ство при­нять но­вых чле­нов и на­чал­ся про­цесс под­го­тов­ки рас­ши­ре­ния НА­ТО. На мад­рид­ском сам­ми­те в июле 1997 го­да, в кон­це слож­но­го и все­объ­ем­лю­ще­го про­цес­са об­суж­де­ния и ин­тен­сив­но­го ин­ди­ви­ду­аль­но­го ди­ало­га с за­ин­те­ре­со­ван­ны­ми стра­на­ми-пар­тне­ра­ми, ру­ко­вод­ство Алья­н­са приг­ла­си­ло Поль­шу, Вен­грию и Чеш­скую Рес­пуб­ли­ку на­чать пе­ре­го­во­ры о вступ­ле­нии в НА­ТО.
Опыт этих стран сви­де­тель­ству­ет, что про­цесс их вступ­ле­ния в НА­ТО су­ще­ствен­но от­ли­ча­ет­ся от та­ко­во­го дру­гих стран-чле­нов Алья­н­са, по­то­му что "пер­вая вол­на" его рас­ши­ре­ния бы­ла, преж­де все­го, по­ли­ти­чес­ким со­бы­ти­ем. В сущ­нос­ти вступ­ле­ние Поль­ши, Вен­грии и Че­хии в НА­ТО яв­ля­лось по­ли­ти­чес­ким аван­сом для этих стран, по­то­му что в обо­рон­ном от­но­ше­нии они не со­от­вет­ство­ва­ли стан­дар­там НА­ТО. При­со­еди­не­ние этих стран к НА­ТО бы­ло все­объ­ем­лю­щим, ком­плек­сным про­цес­сом, по­ли­ти­чес­кие, эко­но­ми­чес­кие и обо­рон­ные сос­тав­ля­ющие ко­то­ро­го оди­на­ко­во важ­ны.
Да­на ха­рак­те­рис­ти­ка про­цес­са ин­тег­ра­ции в струк­ту­ры НА­ТО "вто­рой вол­ны" рас­ши­ре­ния Алья­н­са – Бол­га­рии, Ру­мы­нии, Сло­ва­кии, Сло­ве­нии и быв­ших со­вет­ских рес­пуб­лик При­бал­ти­ки, рас­кры­то со­дер­жа­ние и ха­рак­тер за­да­ний, ко­то­рые ре­ша­ли эти стра­ны в сфе­ре во­ен­но­го стро­итель­ства на про­тя­же­нии про­цес­са их вступ­ле­ния в НА­ТО.
Ав­тор от­ме­ча­ет, что в пе­ри­од ста­нов­ле­ния пос­тком­му­нис­ти­чес­ких стран Цен­траль­но-Вос­точ­ной Ев­ро­пы этот ре­ги­он пред­став­лял со­бой весь­ма чув­стви­тель­ную сре­ду, ко­то­рая из­ме­ня­лась в ши­ро­ком спек­тре, по­ло­же­ние стран в цен­тре Ев­ро­пы в эко­но­ми­чес­ком, по­ли­ти­чес­ком и во­ен­ном от­но­ше­нии бы­ло очень слож­ным. В свя­зи с от­сут­стви­ем меж­ду­на­род­ных га­ран­тий их бе­зо­пас­нос­ти, от­сто­ять свою не­за­ви­си­мость они мог­ли лишь при ус­ло­вии соз­да­ния на­ци­ональ­ных во­ору­жен­ных сил, от­ве­ча­ющих тре­бо­ва­ни­ям ве­де­ния сов­ре­мен­ных бо­евых дей­ствий, а так­же од­нов­ре­мен­ной под­дер­жки со­юз­ни­ка­ми.
Дис­сер­тант кон­ста­ти­ру­ет, что стро­итель­ство во­ору­жен­ных сил этих стран под­раз­де­ля­лось на ряд эта­пов, во вре­мя ко­то­рых ре­ша­лись за­да­чи по соз­да­нию но­вых ор­га­ни­за­ци­он­ных струк­тур, об­щей мо­дер­ни­за­ции ар­мии, по­вы­ше­нию про­фес­си­ональ­но­го уров­ня во­ен­нос­лу­жа­щих. Под­чер­кну­то, что ре­фор­ми­ро­ва­ние на­ци­ональ­ных ар­мии преж­де все­го бы­ло нап­рав­ле­но на эф­фек­тив­ное ис­поль­зо­ва­ние ог­ра­ни­чен­но­го ко­ли­че­ства че­ло­ве­чес­ких ре­сур­сов и во­ору­же­ния, и на соз­да­ние ка­че­ствен­но во­ору­жен­ных мо­биль­ных час­тей и со­еди­не­ний. Член­ство в Алья­н­се ста­ло од­ним из при­ори­тет­ных нап­рав­ле­ний обо­рон­ной по­ли­ти­ки стран "вто­рой вол­ны" рас­ши­ре­ния НА­ТО, по­то­му что это воз­вра­ща­ло им ге­опо­ли­ти­чес­кую и об­ще­ствен­ную роль на ев­ро­пейском кон­ти­нен­те и, в то же вре­мя, обя­зы­ва­ло к глу­бо­ким внут­ри­по­ли­ти­чес­ким и об­ще­ствен­ным тран­сфор­ма­ци­ям.
Опи­ра­ясь на фак­ти­чес­кий ма­те­ри­ал, ав­тор ос­ве­ща­ет ис­то­рию ста­нов­ле­ния и раз­ви­тия сот­руд­ни­че­ства Ук­ра­ины с Се­ве­ро­ат­лан­ти­чес­ким алья­н­сом, на­чи­ная с пер­вых кон­так­тов с НА­ТО на уров­не ру­ко­вод­ства стра­ны и до ус­та­нов­ле­ния от­но­ше­ний спе­ци­аль­но­го пар­тнер­ства меж­ду Ук­ра­иной и Алья­н­сом. Дис­сер­тант ана­ли­зи­ру­ет дей­ствия во­ен­но-по­ли­ти­чес­ко­го ру­ко­вод­ства в от­но­ше­нии ев­ро­ат­лан­ти­чес­кой ин­тег­ра­ции стра­ны в пра­во­вой плос­кос­ти, де­таль­но ос­ве­ща­ет пар­тнер­ство Ук­ра­ины с НА­ТО в во­ен­ной сфе­ре.
На ос­но­ва­нии ре­зуль­та­тов мно­го­чис­лен­ных со­ци­оло­ги­чес­ких ис­сле­до­ва­ний да­на ха­рак­те­рис­ти­ка от­но­ше­ния граж­дан Ук­ра­ины к НА­ТО на про­тя­же­нии 1996‑2006 го­дов. От­ме­че­но, что во всех про­ве­ден­ных ис­сле­до­ва­ни­ях чет­ко прос­мат­ри­ва­ет­ся не­оп­ре­де­лен­ность по­зи­ции граж­дан Ук­ра­ины по от­но­ше­нию к Алья­н­су и ин­тег­ра­ции стра­ны в его струк­ту­ры. Это, преж­де все­го, обус­лов­ли­ва­ет­ся не­дос­та­точ­ным ин­фор­ми­ро­ва­ни­ем и по­ли­ти­чес­ким без­раз­ли­чи­ем на­се­ле­ния Ук­ра­ины, на­ли­чи­ем от­ри­ца­тель­ных сте­ре­оти­пов, ко­то­рые ка­са­ют­ся НА­ТО, а так­же дли­тель­ной не­оп­ре­де­лен­ностью внеш­не­по­ли­ти­чес­ко­го кур­са го­су­дар­ства.A wi­de ran­ge of is­su­es with NA­TO ex­pan­si­on to the East, and Eu­ro­pe­an and NA­TO ori­en­ta­ti­on of Uk­ra­ini­an fo­re­ign po­licy are un­der in­ves­ti­ga­ti­on/.
On ba­sis of do­cu­ments, sci­en­ti­fic works and press the fol­lo­wing is­su­es are sum­ma­ri­zed and analyzed: NA­TO transfor­ma­ti­on at the end of XX cen­tury; the ex­pe­ri­en­ce in mi­li­tary bu­il­ding of for­mer so­vi­et co­untri­es of Central and Eas­tern Eu­ro­pe and for­mer so­vi­et Bal­tic re­pub­lics on way to NA­TO; so­ci­al and eco­no­mi­cal, bud­ge­tary and fi­nan­ci­al, fo­re­ign and do­mes­tic po­li­ti­cal fac­tors which influ­en­ced mi­li­tary and po­li­ti­cal aut­ho­ri­ti­es of the­se co­untri­es in terms of in­teg­ra­ti­on in­to NA­TO.
The is­su­es of pre­req­ui­si­tes, de­fen­se sphe­re sit­ua­ti­on, so­ci­al, po­li­ti­cal and eco­no­mi­cal sit­ua­ti­on in Uk­ra­ine which influ­en­ced NA­TO in­teg­ra­ti­on wit­hin the la­test ten ye­ars are highlighted.
Owing to fac­tu­al ma­te­ri­al and ta­king in­to con­si­de­ra­ti­on mo­dern po­li­ti­cal and eco­no­mi­cal re­ali­ti­es and ac­tu­al req­ui­re­ments of ex­perts in the sphe­re of na­ti­onal se­cu­rity and de­fen­si­ve ca­pa­city of the co­untry it is pro­ved that stri­ving of Uk­ra­ine for jo­ining All-Eu­ro­pe­an se­cu­rity system is de­mand of the ti­mes.
Law­ma­king and the ac­ti­vity of exe­cu­ti­ve or­gans in terms of fo­re­ign po­licy of Uk­ra­ine in the di­rec­ti­on of its NA­TO in­teg­ra­ti­on are analyzed. Cha­rac­te­ris­tic fe­atu­res and req­ui­re­ments of mo­dern sta­ge of Eu­ro­pe­an and NA­TO in­teg­ra­ti­on are de­ter­mi­ned; the di­rec­ti­ons of fu­tu­re de­ve­lop­ment of this pro­cess are re­ve­aled.
 
Date 2010-03-30T14:15:08Z
2010-03-30T14:15:08Z
2007
 
Type Autoreferat
 
Identifier Ліпкевич, С. Я. Історичний досвід входження колишніх членів організації Варшавського договору та держав Балтії до НАТО ( в контексті перспектив України ) : автореферат дисертації кандидат історичних наук : 20.02.22 / С. Я. Ліпкевич ; Національний університет "Львівська політехніка". - Л., 2007. - 19 с.
http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/3011
 
Language ua
 
Publisher Національний університет "Львівська політехніка"