Запис Детальніше

Організація та бойове застосування броньових частин українських армій в 1917-1920 рр

Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету "Львівська політехніка"

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Організація та бойове застосування броньових частин українських армій в 1917-1920 рр
Организация и боевое применение броневых частей украинских армий в 1917-1920 гг
Organization and fighting use armored units of the Ukrainian armies in the 1917-1920
 
Creator Моргун, М.В.
 
Subject Ukrainian Armies
armored car
armored train
division
organizational structure
combat employment
combat
украинские армии
бронеавтомобиль
бронепоезд
дивизион
организационная структура
боевое применение
боевые действия
українські армії
бронеавтомобіль
бронепоїзд
дивізіон
організаційна структура
бойове застосування
бойові дії
 
Description На основі узагальнення численних і різноманітних джерел у дисертації здійснено комплексний аналіз історії формування броньових частин в українських арміях періоду 1917-1920 рр., розглянуто приклади їх бойового застосування.
Досліджено еволюцію організаційної структури бронеавтомобільних та бронепоїздних частин в арміях УНР доби Центральної Ради, Української Держави гетьмана П. Скоропадського, Дієвої армії Директорії УНР та Галицької армії ЗУНР. Показано місце броньових частин в загальній структурі українських армій. Проаналізовано озброєння броньових частин. Доведено, що упродовж 1917-1920 рр. в структурі українських Збройних сил поступово знижувалась питома вага бронеавтомобільних частин, тоді як бронепоїздів – навпаки, зростала. Одночасно відбувалась еволюція організаційної структури в напрямку укрупнення і централізації – від окремих бронепоїздів до загонів та дивізіонів, що об’єднували по кілька одиниць цього роду зброї.
Вивчено особливості бойового застосування бронеавтомобілів та бронепоїздів українськими арміями упродовж 1917-1920 рр. Встановлено, що бронеавтомобілі з найбільшим успіхом застосувались у вуличних боях, тоді як в польових умовах їх використання було суттєво обмежене недостатньою прохідністю. Бронепоїзди мали значно ширший спектр бойового застосування: підтримка наступальних операцій, рейди, ар’єргардні бої, застосування в якості рухомих артилерійських батарей у позиційній обороні тощо.Научная работа содержит сведения об истории формирования бронеавтомобильных и бронепоездных частей в составе украинских армий периода 1917-1920 гг. Также рассмотрены особенности их боевого применения.
Установлено, что в составе украинских армий во все периоды освободительной борьбы 1917-1920 гг. имелись броневые части, принимавшие посильное участие в боевых действиях. Первые бронечасти были созданы в армии Центральной Рады осенью 1917 г. путем украинизации частей Юго-Западного и Румынского фронтов русской армии. В конце 1917 – начале 1918 гг. эти бронечасти принимали участие в попытках отражения большевистской агрессии против УНР. Наиболее значительным боевым эпизодом этого периода стало участие бронеавтомобилей в подавлении восстания в Киеве в январе 1918 г. Затем, после отступления войск УНР на Волынь, бронечасти прошли переформирование, что позволило довольно эффективно использовать их в марте-апреле 1918 г. при изгнании большевиков с территории Украины. В то же время был разработан план реорганизации украинской армии на регулярной основе, однако воплощение его в жизнь проходило, главным образом, уже после гетманского переворота. В течение лета 1918 г. в составе армии Украинской Державы были сформированы восемь корпусных автоброневых дивизионов, а также отдельный кадровый бронепоезд. Прилагались усилия к созданию системы подготовки кадров для броневых частей, а также приведению в порядок материальной части. Однако эффективность этих усилий оказалась низкой ввиду противодействия германских и австро-венгерских оккупационных властей, не желавших содействовать созданию боеспособной украинской армии. Боевая активность гетманских бронечастей ограничивалась эпизодическим участием в подавлении крестьянских выступлений.
Вооруженные отряды Директории УНР с самого начала восстания против гетмана активно применяли импровизированные бронепоезда. В дальнейшем, в течение 1919-1920 гг., в структуре украинских бронечастей удельный вес бронеавтомобилей неуклонно снижался, в то время как бронепоездов – наоборот, возрастал. При формировании бронечастей Действующей армии Директории УНР на рубеже 1918-1919 г. частично использовалась база бронечастей бывшей гетманской армии. В начале 1919 г. предпринимаются попытки укрупнения и централизации броневых частей – в структуре армии Директории создаются дивизионы (отряды) бронепоездов, объединявшие по нескольку единиц этого рода оружия. В диссертации раскрыта тактика боевого применения бронепоездов Действующей армии. В результате обобщения разнообразных источников установлено, что она была довольно разнообразной: бронепоезда применялись в наступательных боях, рейдах, арьергардных боях, а при позиционной обороне – в качестве подвижных артиллерийских батарей.
С созданием 1 ноября 1918 г. ЗУНР и формированием её вооруженных сил – Галицкой Армии, украинские броневые части появляются в Галичине. В отличие от Надднепрянской Украины здесь активно применялись лишь бронепоезда, причем исключительно импровизированной конструкции, а не заводского изготовления. В составе ГА имелось несколько подобных броневых единиц, спектр способов их боевого применения в украинско-польской войне, в принципе, не отличался от армии Директории.
В связи с переходом Действующей армии в декабре 1919 г. к партизанским действиям, её бронечасти практически прекращают свое существование, и вновь появляются в составе армии Директории лишь летом 1920 г. Исследованием установлено, что в этот период в составе украинской армии действовало три бронепоезда, активно применявшиеся в боях вплоть до ноября 1920 г. Имелись также планы дальнейшего развертывания бронепоездных и бронеавтомобильных частей, разрабатывались их штаты. Но претворению этих планов в жизнь помешали, с одной стороны, полная зависимость армии Директории в военно-техническом отношении от польского союзника, а с другой – военно-политическое поражение, приведшее к поражению УНР и оккупации её территории большевиками.Studied the evolution of organizational structure armored car’s and armored train’s unitts of the UPR army days of the Central Council, State of Ukrainian Hetman P. Skoropadskiy, Diyeva army of Directory UPR and Galician Army WUPR. Displaying place armored units of the overall structure of the Ukrainian army. Analyzed weapons of the armored units. It is shown that during the 1917-1920 biennium in the structure of the Ukrainian armed forces gradually decreased proportion armored car’s units, while the armored trains – on the contrary, increased. Took place at the same time evolution of the organizational structure toward consolidation and centralization – from individual to armored units and divisions, which brings together several pieces of this kind of weapon.
The features of military use of armored car and armored Ukrainian army during 1917-1920 he found that armored car with the biggest success in use in street battles, while in the field, their use was greatly restricted insufficient cross. Armored train had much broader range of military applications: support for offensive operations, raids, arierguard battles, use as a mobile artillery batteries in positional defense, etc.
 
Date 2011-10-26T08:02:56Z
2011-10-26T08:02:56Z
2011
 
Type Autoreferat
 
Identifier Моргун, М. В. Організація та бойове застосування броньових частин українських армій в 1917-1920 рр. : автореферат дисертації кандидата історичних наук : 20.02.22 / М. В. Моргун ; МОН України, Національний університет "Львівська політехніка". - Львів, 2011. - 19 с.
http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/10418
 
Language ua
 
Publisher Національний університет "Львівська політехніка"