Запис Детальніше

Противірусна дія молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон при експериментальній ВПГ-1-інфекції

eNUFTIR

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Противірусна дія молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон при експериментальній ВПГ-1-інфекції
Противовирусное действие молекулярного комплекса дрожжевая РНК – тилорон при экспериментальной ВПГ-1-инфекции
Antiviral activity of a molecular complex containing RNA and tilorone against experimental herpes simplex virus infection
 
Creator Скроцька, О. І.
Skrotska, O.
Скроцкая, О. И.
 
Subject Дріжджова РНК, тилорон, противірусна дія, вірус простого герпесу І типу, герпетичний менінгоенцефаліт, цитокіни, інтерферон, фактор некрозу пухлин, цитотоксичність.
Дрожжевая РНК, тилорон, противовирусное действие, вирус простого герпеса I типа, герпетический менингоэнцефалит, цитокины, интерферон, фактор некроза опухолей, цитотоксичность.
Yeast RNA, tilorone, antiviral activity, herpes simplex virus type I, herpetic meningoencephalomyelitis, cytokines, interferon, tumor necrosis factor, cytotoxycity.
 
Description В умовах in vitro на культурі клітин Vero виявлена протигерпетична дія МК, не пов’язана із активацією системи ІФН. Хіміотерапевтичний індекс МК на культурі клітин Vero, інфікованій ВПГ-1, склав величину 324, що дозволяє розглядати цей комплекс як перспективний протигерпетичний препарат.
При дослідженні молекулярного комплексу в умовах in vivo при експериментальному герпетичному менінгоенцефаліті виявлений суттєвий противірусний ефект вказаної сполуки. Встановлено, що при терапевтичному застосуванні МК знижувався рівень летальності інфікованих тварин на 80 % порівняно з контролем. Величина кратності захисту МК при експериментальному герпесвірусному менінгоенцефаліті склала 5, а індекс ефективності досяг величини 80.
Виявлена здатність МК впливати на показники цитокінового статусу тварин, інфікованих ВПГ-1. Використання МК призводило до підвищення рівнів різних типів інтерферонів: сироваткового ІФН до 3200 од. акт./мл, спонтанного ІФН до 320 од. акт./мл, -ІФН до 640 од. акт./мл, Величини рівнів -ІФН збільшувалися до 640 та 320 од. акт./мл в крові та спленоцитах, відповідно. При цьому рівні фактору некрозу пухлин зменшувались до рівня інтактних тварин (38 та 29 % у крові та спленоцитах відповідно).
Показано, що при застосуванні МК в умовах експериментального герпетичного менінгоенцефаліту відбувається активація макрофагальної ланки імунітету зростає кількість фагоцитуючих макрофагів (ФІ = 87 %), їх поглинальна здатність (ФЧ = 18), загальна фагоцитарна активність (ФА = 15), а також підвищуються бактерицидні функції макрофагів (НСТ-спонтанний – 64%, НСТ-стимульований – 82 %, ФР – 18 %).
Установлено, что в составе комплекса с дрожжевой РНК токсичность тилорона in vitro снижается в 2 раза. Максимально переносимая концентрация (МПК) тилорона, бравшегося отдельно, для культуры клеток Vero составила 25 мкг/мл, в то же время объединение молекул РНК и тилорона в молекулярный комплекс приводило к повышению величины МПК тилорона в 2 раза.
В условиях in vitro на модели культуры клеток Vero доказано наличие противогерпетического действия МК, не связанного прямо с активацией системы ИФН, поскольку данная культура клеток не способна к индукции ИФН. Минимально активная концентрация МК в отношении ВПГ-1 in vitro составляла 1,7 мкг/мл. Химиотерапевтический индекс МК на культуре клеток Vero, инфицированной ВПГ-1, составил величину 324, что позволяет рассматривать данный комплекс как перспективный противогерпетический препарат.
Изучено влияние молекулярного комплекса in vivo на ход экспериментального герпетического менингоэнцефалита. Установлено, что терапевтическое применение МК в 5 раз снижает летальность инфицированных экспериментальных животных в сравнении с контролем. Средняя продолжительность жизни инфицированных животных составила 6,86 суток. В то же время у животных, получавших МК, средняя продолжительность жизни была в 1,5 раза больше. Величина кратности защиты МК при экспериментальном герпетическом менингоэнцефалите составила 5, а индекс эффективности достигал уровня 80.
Установлено, что МК влияет на показатели цитокинового статуса животных, инфицированных ВПГ-1. Терапевтическое использование МК повышало уровни различных типов интерферонов (ИФН: сывороточного ИФН до 3200 ед. акт./мл, спонтанного ИФН до 320 ед. акт./мл, -ИФН до 640 ед. акт./мл и -ІФН до 640 и 320 ед. акт./мл в крови и спленоцитах соответственно. При этом уровни провоспалительного цитокина – фактора некроза опухоли – на протяжении всего срока наблюдения за инфицированными животными уменьшались от 53 до 38 % и от 32 до 29 % в крови и спленоцитах соответственно.
Показано, что при использовании МК в условиях экспериментального герпетического менингоэнцефалита происходит активация макрофагального звена иммунитета. Увеличивается количество фагоцитирующих макрофагов (ФИ = 87 %), их поглотительная способность (ФЧ = 18), общая фагоцитарная активность (ФА = 15), а также повышаются бактерицидные функции макрофагов (НСТ - спонтанный – 64%, НСТ - стимулированный – 82%, ФР – 18 %).
Antiherpetic MC activity non-dependent on the IFN system effect has been demonstrated in in vitro conditions in Vero cell culture. The MC chemiotherapeutic index in HSV-1 infected Vero cell culture is 324 – a fact permitting to research this complex as a promising antiherpetic drug.
This compound demonstrate a marked antiviral activity in vivo on a model of experimental murine herpetic encephalomyelitis. The MC is shown to decrease the lethality level of infected animals by 80 %. The defense coefficient of the MC for experimental herpetic meningoencephalomyelitis is 5, the affectivity index heaving been reached up to 80.
The author has detected the MC ability to influence on the characteristics of cytokine status of infected animals. The MC used led to the increase of different types of interferons (IFNs) levels, serum IFN having been reached 3200 u/ml, concentrations of spontaneous IFN and -ІFN having become 320 and 640 u/ml, respectively. -ІFN having become 640 and 320 in blade and splenocytes, respectively. In this case the tumor necrosis factor levels have decrease up to intact animal levels (38 and 29 % in blade and splenocytes, respectively).
The MC use in experimental herpetic meningoencephalomyelitis has led to the activation of macrophagal immunity link: phagocytic macrophages quantity increases (PhI = 87%), their absorbing ability becomes higher (PhA = 15), bactericide macrophage functions increase (NTTs spontaneous – 64%, NTTs stimulated – 82%).
 
Publisher РВЦ НУХТ
 
Date 2012-04-05T18:12:08Z
2012-04-05T18:12:08Z
2008
 
Identifier http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/746
 
Language uk_UK