Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування мілдронату та тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію
Цифровий Репозиторій - Інтелектуальні Фонди Буковинського державного медичного університету
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування мілдронату та тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію
|
|
| Creator |
Білоус, Ірина Іванівна
|
|
| Subject |
діабетична полінейропатія
цукровий діабет мілдронат тіотриазолін пероксидне окиснення ліпідів окиснювальна модифікація білків |
|
| Description |
Білоус І.І. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування мілдронату та тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. – Київ, 2004. Вивчено клініко-неврологічні особливості перебігу діабетичної полінейропатії, досліджено вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків, стан антиоксидантної системи крові, функцію периферичних нервів за допомогою стимуляційної електронейроміографіі у 126 хворих на діабетичну полінейропатію. З’ясовано, що у хворих на діабетичну полінейропатію спостерігається активація процесів ліпопероксидації, пригнічення активності захисних антиоксидантних систем та підвищення окиснювальної модифікації білків крові, зниження амплітуди М-відповіді та швидкості проведення збудження руховими волокнами периферичних нервів. Доведено, що при використанні в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію мілдронату або тіотриазоліну на відміну від звичайної базисної терапії, виявлено пригнічення процесів пероксидного окиснення ліпідів, підвищення активності захисних антиоксидантних систем, зменшення окиснювальної модифікації білків крові. Найкращий ефект спостерігався при одночасному призначенні мілдронату та тіотриазоліну в усіх трьох групах. Клінічна ефективність комплексного лікування з використанням мілдронату та тіотриазоліну перевищує таку при використанні базисного лікування, про що свідчить вірогідний регрес скарг та неврологічної симптоматики. Відмічено покращення нервової провідності периферичних нервів під впливом тіотриазоліну та мілдронату у хворих з тривалістю цукрового діабету до 10 років, про що свідчить вірогідне збільшення швидкості проведення збудження та амплітуди М-відповіді. Найкращий результат спостерігається при одночасному призначенні мілдронату та тіотриазоліну. Розроблено та впроваджено в клінічну практику схему застосування цих препаратів в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію. |
|
| Publisher |
Буковинська державна медична академія
|
|
| Date |
2011-10-14T14:54:24Z
2011-10-14T14:54:24Z 2004-12-15 |
|
| Type |
Other
|
|
| Identifier |
УДК: 616.833: 616. 379-008. 64-06]-085.275
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/134 |
|
| Language |
other
|
|