Деформаційний рельєф як індикатор ефекту Ребіндера
Наукові журнали НАУ
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Деформаційний рельєф як індикатор ефекту Ребіндера
DEFORMATION RELIEF AS AN INDICATOR OF REBINDER EFFECT Деформационный рельеф как индикатор эффекта Ребиндера |
|
| Creator |
Karuskevich, Mikhail; Національний авіаційний університет, проспект Космонавта Комарова, 1, Київ, Україна, 03680
Maslak, Tatiana; Національний авіаційний університет, проспект Космонавта Комарова, 1, Київ, Україна, 03680 Seidametova, Gulzar; Національний авіаційний університет, проспект Космонавта Комарова, 1, Київ, Україна, 03680 |
|
| Subject |
—
втома металів; ефект Ребіндера; поверхнево-активні речовини 620.179.1(043.3) — metal fatigue; Rebinder effect; surfactants 620.179.1(043.3) — поверхностно-активные вещества; усталость металлов; эффект Ребиндера 620.179.1(043.3) |
|
| Description |
Наведено результати дослідження методу оцінки впливу поверхнево-активних речовин на втому алюмінієвих сплавів. Показано можливість контролю ефекту Ребіндера по деформаційному рельєфу поверхні, який формується та розвивається в процесі циклічного навантажування. Як поверхнево-активні речовини обрано антикорозійні та мастильні матеріали, які широко використовують в авіації. Установлено вплив поверхнево-активних речовин на інкубаційну стадію втоми. Показано, що особливістю накопичення втомного пошкодження в середовищі поверхнево-активних речовин є суттєва чутливість процесу до параметрів режимів навантажування.
The paper presents the results of a research directed on the creating the method of assessing the impact of surfactants on the fatigue of aluminum alloys. The possibility of the Rebinder effect investigation by the deformation relief of the surface, emerging and developing as a result of cyclic loading, is shown. Anti-corrosion and lubricating materials, widely used in aviation, are selected as surfactants. The effect of surfactants on the incubation stage of fatigue is established. Приведены результаты исследований метода оценки влияния поверхностно-активных веществ на усталость алюминиевых сплавов. Показана возможность контроля эффекта Ребиндера по деформационному рельефу поверхности, который формируется и развивается в процессе циклического нагружения. В качестве поверхностно-активных веществ использованы антикоррозионные и смазочные материалы, широко применяемые в авиации. Установлено влияние поверхностно-активных веществ на инкубационную стадию усталости. Показано, что особенностью накопления усталостного повреждения в среде поверхностно-активных веществ является существенная чувствительность процесса к параметрам режимов нагружения. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2013-04-04
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/3869
|
|
| Source |
Proceedings of National Aviation University; Том 54, № 1 (2013)
Вестник Национального авиационного университета; Том 54, № 1 (2013) Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 54, № 1 (2013) |
|
| Language |
ru
|
|
| Rights |
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|