Трансформація ставлення християнства до науки: релігієзнавчо-філософський аспект. – Рукопис.
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/2184/
|
|
| Title |
Трансформація ставлення християнства до науки: релігієзнавчо-філософський аспект. – Рукопис.
Трансформация отношения християнства к науке: религиеведческо-философский аспект. – Рукопись. The Transformation of the Relation of Christianity to Science; Religious-Philosophical Aspect. – Manuscript. |
|
| Creator |
Стадник, Микола Миколайович
|
|
| Subject |
Спецради Університету
|
|
| Description |
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007. Дисертація репрезентує дослідження характеру трансформації ставлення християнства до науки. Показано, що з розвитком людства цей процес набув різного вияву та характеру; його трансформаційні основи закладені в ранній період оформлення християнства. У середньовіччі склалось специфічне бачення світу, якому були властиві символізм, умоспоглядання і герменевтика, а становлення західного мислення детермінувалось християнським світобаченням. Новоєвропейський період характеризується ньютоново-картезіанським розмежуванням матерії та свідомості, що наклало відбиток на співвідношення релігійного і наукового бачення світу, які були чітко відокремлені й позначені як не сумісні через різні способи пізнання. У ХХ ст. в науковому світобаченні відбулися зміни, які виявили недосконалість класичної науки, що призвело до формування нової наукової парадигми й вироблення теорій, у суті яких наявна “схожість” з деякими християнськими релігійно-філософськими системами. Порівняння головних віроповчальних концепцій і методів пізнання свідчить про наявність різних конфесійних шляхів пошуку істини, які постійно змінювались і мали різні вияви у ставленні до науки. У дисертаційному дослідженні показано, що світоглядні основи, які догматизовані християнськими конфесіями, передбачають ірраціональне осмислення змісту релігійних текстів. Метафізичне їх тлумачення “відкриває” шлях до людського їх осмислення, що призводить до трансформації взаємодії світоглядних основ християнських конфесій із наукою різних часів. Простежується, що криза науки в сучасній культурі спричинена тотальною релятивізацією наукового знання, обумовленого такими принципами, як децентрованість і онтологічна невизначеність. Модернізація християнства полягає в його адаптації до досягнень науки, що призводить до зростання кризи як у християнстві, так і в науці, сутнісних перекручувань змісту багатьох канонічних текстів і до порушення окремих віровчень. Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.11 – религиоведение. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2007. Диссертация посвящена анализу характера трансформационных тенденций отношения христианства к науке. Показано, что трансформационные тенденции заложены в ранний период формирования христианства. В Средневековье сложилось особенное видение мира, которому были свойственны символизм, герменевтика и др. Становление западного мышления детерминировано христианским мировозрением. Период Нового времени характеризуется ньютоново-картезианским разъединением материи и сознания, что отразилось на соотношении религиозного и научного видения мира, которые были разъединены как различные способы познания. Развитие науки вступило в противоречие с представлениями о структуре мира, закрепленными в древних основополагающих религиозных книгах, если эти представления принимать в буквальном смысле слова, а не символически. Столкновение было неизбежно, поскольку знание развивается и обогащается не только количественно, но и качественно, что и привело к реакции католической церкви. Начиная с 20-х гг ХХ в. в науке совершаются открытия и возникают теории, которые не вписываются в механистическую модель мира. К ним относится теория относительности, изменившая представление о связи пространства и времени, законы физики микромира и др. На основе новых открытий и теоретических построений пока не выработана столь же целостная, как и созданная на основе механики, современная научная картина мира, надежды на которую ученые связывают с разработкой общей теории поля. Это привело к формированию новой парадигмы и теорий, сущность которых имеет определенное подобие с некоторыми религиозно-философскими системами. Сравнение главных религиозных концепций и методов познания свидетельствует о существовании различных способов познания истины, которые постоянно изменялись и имели различные формы выражения по отношению к науке. В исследовании показано, что мировоззренческие тенденции христианства предусматривают иррациональное осмысление религиозных текстов. Прослеживается, что кризис науки в современной культуре обусловлен тотальной релитивизацией научного знания, что обусловлено такими принципами, как децентрированность и онтологическая неопределенность. Модернизация христианства состоит в его адаптации к современным достижениям науки, что приводит к усилению кризиса как в христианстве, так и в науке, к нарушениям отдельными вероучениями канонических текстов. Некоторые представители современного христианства не отрицают достижений естествознания, теорий, связаных со строением материи и, тем более, практического применения науки. Но они всегда подчеркивают, что дело науки – изучать только физический мир, только сферу посюстороннего. Дальше простирается область религии и, быть может, философии. Tesis for Doctor of Philosophy. Specialization 09.00.11. - religion science. National Kyiv Taras Shevtchenko University. – Kyiv, 2007. The thesis is devoted to the analysis of the investigation of transformatic Christian trends towards science. Its constant changes and a different character of the manifestation are shown during the different periods of time of the development, its transformatic trends are laid in the early period of the Christian formation. In the Middle Ages a specific vision of the world with peculiarities of symbolism and germenevtic, etc. was formed. The formation of western thinking determined the Christian outlook. The period of the New Time is characterized by Newton-Cartesian separation matter and consciousness, which affected on correlation between religious and scientific world outlooks, which were separated as different ways of thinking. In the 20th century the changes happened in the scientific outlook. They showed unfoundedness of classical science that led to the formation of a new paradigm and the theory, whose sense had a certain likeness with some religious-philosophical systems. The comparison of the main religious conceptions and methods of understanding illustrates the existence of different ways of realizing the truth, which were continuously changeable and had the different expressions in the formation of science. The world outlook trends relative to Christianity are provided the irrational comprehension of religious texts that it is shown in our investigation. The crisis of science in the contemporary culture is caused by total relitivisation of scientific knowledge and mostly by such modern principles as decentration and ontological vagueness. The modernization of contemporary Christianity is its adaptation to the new achievements in science that leads to reinforcement of actual crisis in Christianity as well as in science. The present modernization in Christianity leads to the destruction of some dogmas of canonical texts. |
|
| Date |
2007
|
|
| Type |
Автореферат дисертації
NonPeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/2184/1/Stadnik_avtoreferat_2007.pdf
Стадник, Микола Миколайович (2007) Трансформація ставлення християнства до науки: релігієзнавчо-філософський аспект. – Рукопис. Доктор thesis, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. |
|