Запис Детальніше

Значення ультразвукового дослідження в діагностиці тонзилогенних уражень серцево-судинної системи у дітей

Electronic Archive of Sumy State University

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Значення ультразвукового дослідження в діагностиці тонзилогенних уражень серцево-судинної системи у дітей
 
Creator Сміян, Олександр Іванович
Смиян, Александр Иванович
Smiian, Oleksandr Ivanovych
Мозгова, Юлія Анатоліївна
Мозговая, Юлия Анатольевна
Mozghova, Yuliia Anatoliivna
Бинда, Тетяна Парфеніївна
Бында, Татьяна Парфеньевна
Bynda, Tetiana Parfeniivna
Романюк, Оксана Костянтинівна
Романюк, Оксана Константиновна
Romaniuk, Oksana Kostiantynivna
Моїсеєнко, Наталья Миколаївна
Моисеенко, Наталья Николаевна
Moisiienko, Nataliy Nikolaevna
Павлюкова, Наталля Анатоліївна
Павлюкова, Наталья Анатольевна
Pavlukova, Nataliy Anatolievna
 
Subject діти
хронічний тонзиліт
серцево-судинна система
ультразвукове дослідження
ультразвукове дослідження
дети
хронический тонзилит
сердечно-сосудистая система
ультразвуковое иссследование
children
chronic tonsillitis
cardiovascular system
ultrasound
palatine tonsils
 
Description Метою роботи було вивчення особливостей ураження серця та піднебінних мигдаликів за даними ультразвукової діагностики у дітей з вторинною кардіопатією тонзилогенного ґенезу. У статті викладена роль ультразвукового дослідження в діагностиці тонзилогенних уражень серцево-судинної системи у дітей 6-18 років. Виділено характерні особливості клініки, діагностики тонзилогенних уражень серцево-судинної системи. За допомогою ультразвукового дослідження описана характеристика змін піднебінних мигдаликів і серця у дітей з хронічним тонзилітом. Так, визначалися нечіткі контури, потовщення капсули, неоднорідна структура піднебінних мигдаликів, збільшення розмірів останніх до 20-30 мм, поглиблення лакун більше 2 мм, кісти розмірами від 1 до 4 мм, в більшості випадків з обох боків. З боку серця виявлено аритмії, малі аномалії розвитку у вигляді аномально розташованої хорди лівого шлуночка, пролапс мітрального клапана з регургітацією, збільшення кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32604
Целью работы было изучение особенностей поражения сердца и небных миндалин по данным ультразвукового исследования. В статье изложена роль ультразвукового исследования в диагностике тонзиллогенных поражений сердечнососудистой системы у детей 6-18 лет. Выделены характерные особенности клиники, диагностики тонзилогенных поражений сердечнососудистой системы. С помощь ультразвукового исследования описана характеристика изменений небных миндалин и сердца у детей с хроническим тонзиллитом. Так, определялись нечеткие контуры, утолщение капсулы, неоднородная структура небных миндалин, увеличение размеров последних до 20-30 мм, углубления лакун более 2 мм, кисты размерами от 1 до 4 мм, в большинстве случае с обеих сторон. Со стороны сердца выявлены аритмии, малые аномалии развития в виде аномально расположенной хорды левого желудочка, пролапс митрального клапана с регургитацией, увеличение конечно-диастолического размера левого желудочка.
При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32604
Purpose of work was study the features of heart disease and tonsils by ultrasound. The article presents the role of ultrasound in the diagnosis of tonzillogenic lesions of the cardiovascular system in children. Highlighted the characteristics of the clinic, diagnosis tonzilogenic lesions of the cardiovascular system in children 6-18 years old. With the help of ultrasound is described characteristic changes of the tonsils and the hearts of children with chronic tonsillitis. So, clearly define the contours, thickening of the capsule, the inhomogeneous structure of the tonsils, enlargement of the latter to 20-30 mm, deepening gaps greater than 2 mm, cyst size from 1 to 4 mm, in most cases on both sides. From the heart arrhythmia detected, small abnormalities in the form of anomalously located chords of the left ventricle, mitral valve prolapse with regurgitation, increased left ventricular size.
When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32604
Не викликає сумніву, що патологія серцево-судинної системи дорослих здебільшого виникає в дитячому віці. Є очевидним, що сьогодні неможливо вирішити проблему захворюваності дорослих, не створивши умови для раннього виявлення, лікування і профілактики кардіологічної патології в дитинстві [1, 9, 21]. В Україні за останнє десятиріччя частота захворювань серцево-судинної системи у дітей зросла в 1,75 рази (З 4,4 до 7,69 на 1000 дітей). В той же час відбулися значні зміни в структурі захворювань серцево-судинної системи в дитячому віці. З одного боку, відзначається зниження захворюваності ревматизмом, а з іншого - зростають незапальні ураження міокарда (НУМ), що по частоті займають перше місце серед набутих захворювань органів кровообігу у дітей [8, 20].
Хоча в дитячому віці ці захворювання майже не призводять до виникнення серцево-судинної недостатності, у той же час вони обмежують адаптаційні можливості дитячого організму та знижують працездатність у подальшому [8, 12, 15].
Незважаючи на значну поширеність, незапальні ураження міокарду тонзилогенного ґенезу дотепер залишаються складною та дискусійною проблемою сучасної педіатрії у зв’язку з недостатньо вивченим патогенезом, критеріями діагностики та лікуванням, а також з термінологічними розбіжностями даних захворювань. У літературі різні автори використовують терміни „тонзилогенна кардіодистонія”, „тонзилогенна кардіоміопатія”, „міокардіодистрофія” „вторинна кардіоміопатія”, „функціональні кардіопатії”, „тонзилокардіальний синдром”, „інтоксикаційні пошкодження серця”, „вегетативні дистонії за кардіальним типом”, „інші ураження серця”, „нейроциркуляторні дистонії” [3, 8, 14, 17, 19, 20, 26].
На сьогодні, відповідно до Міжнародної статистичної класифікації захворювань 10 перегляду, наказу МОЗ України від 19.07.2005 №362, а також згідно рекомендацій Американської асоціації серця, вторинні незапальні ураження серця об’єднані в єдину групу захворювань і можуть бути визначеними як вторинна кардіоміопатія [8, 17, 26]. Так, вторинна кардіоміопатія (МКХ-Х 142) – це незапальні ураження міокарда, в основі яких лежить порушення обміну речовин, енергозабезпечення та скоротливої функції м’яза серця з подальшим розвитком дистрофії останнього й виникненням серцевої недостатності міокардіального типу.
Ця кардіальна патологія поліетіологічна, але в даний час, значну частину в дітей складають незапальні ураження серця тонзилогенного ґенезу [6, 17].
Проблема хронічного тонзиліту є актуальною на сучасному етапі. Це зумовлено широкою поширеністю даного захворювання, переважно серед дітей та осіб молодого віку, а також ймовірністю розвитку серйозних ускладнень та хронічних захворювань, перш за все з боку серцево-судинної системи [4, 16, 18].
 
Publisher Асоціація педіатрів України Асоціація акушерів-гінекологів України
 
Date 2013-10-28T12:40:16Z
2013-10-28T12:40:16Z
2012
 
Type Article
 
Identifier Значення ультразвукового дослідження в діагностиці тонзилогенних уражень серцево-судинної системи у дітей / О.І. Сміян, Ю.А. Мозгова, Т.П. Бинда [та ін.] / Педіатрія, акушерство та гінекологія . – 2012. - №4. – С. 19–22.
http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32604
 
Language uk