Запис Детальніше

Наукові основи створення нових рефрактивних рідкокристалічних матеріалів для відображення інформації

Репозитарій Національного Авіаційного Університету

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Наукові основи створення нових рефрактивних рідкокристалічних матеріалів для відображення інформації
 
Subject відображення інформації
рефрактивні рідкокристалічні матеріали
віологенні сполуки
створення
наукові основи
 
Description Проведені рентгеноструктурні дослідження віологенних сполук, в яких відсутня взаємо-
дія з перенесенням заряду, показали, що плоска будова дипіридилієвого ядра супроводжується
наявністю внутрішньо молекулярних контактів ON (2,847 Å; O(1)· N 2,780 Å ). Існування такого
роду контактів дає підставу вважати, що взаємодія між π-системою дикатіона і неподіленою
електронною парою (НЕП) атомів кисню, що входять до складу як електронодонорних, так і
електроноакцепторних груп, у значній мірі обумовлює стабілізацію плоскої структури дипіри-
дилієвого ядра даних молекул. Крім того, наявність подібних контактів O N (2,739, 2,743, 2,711
Å відповідно для Cl¯, Br¯, I¯ аніонів) у комплексах з перенесенням заряду, що містять карбок-
сильні групи з НЕП, є додатковим до взаємодії з перенесенням заряду посилюючим фактором
такої стабілізації.
Структурне дослідження віологенної сполуки показало, що за відсутністю перенесення
заряду і близьких внутрішньо молекулярних контактів O···N дикатіоне ядро молекули має скру-
чену конформацію з кутом розвороту 230 між площинами піридинових кілець. Ці дані підтвер-
джують висновок щодо вирішального впливу електронних ефектів на плоску будову дипіриди-
лієвого ядра у випадку відсутності взаємодії з перенесенням заряду.
Встановлено, що гептилвіологен, вміщений у матрицю ліотропного іонного рідкого кри-
стала (ЛІРК), при прикладенні зовнішнього електричного поля (U ≈ 1,5-2,5 В) генерує катіон-
радикали, в результаті чого спочатку безбарвний зразок здобуває синє забарвлення. У ході під-
вищення напруги (U ≈ 3,0-4,0 В) збільшується концентрація катіон-радикалів, що призводить до
утворення димерних асоціатів. Поява димерів у зразку супроводжується зміною його забарв-
лення від синього до червоного.
Виявлено, що в електронних спектрах поглинання спочатку безбарвний зразок має одну
смугу поглинання з λ = 260-270 нм. Утворення катіон-радикалів характеризується наявністю
двох смуг поглинання в області 400 нм і 600 нм, а формування димерів супроводжується появою смуг у районі 350 нм і 520 нм.
Методом діелектричної спектроскопії оцінена величина товщини приелектродних шарів та електропровідність ЛІРК композиції до і після прикладення електричного поля. Перехід у забарвлений стан супроводжується загальним падінням провідності зразка.
З’ясовано, що поглинання іонів Со(ІІ) в деканоатних композиціях з одно і двохвалентними металами відбувається у видимій області довжин хвиль, що є сприятливим для запису голографічної інформації. Встановлено, що іони кобальту в мезофазі і в розплаві деканоатних композицій на основі деканоату свинцю утворюють додекаедричні центросиметричні комплекси.
Малокутові рентгенівські дослідження показали, що кристал і мезофаза ІРК композиції Pb,Co|C9H19COO характеризуються бішаровим упорядкуванням молекул. Структура мезофази –
смектік А. Різність товщини бішарів у мезофазі і кристалі пояснюється стисненням електроста-
тичних шарів, яке відбувається при фазовому перетворенні кристал – рідкий кристал. Розрахо-
вана кореляційна довжина смектичного впорядкування.
Встановлено, що в діелектричних спектрах термотропних іонних рідких кристалів (ТІРК)
спостерігається діелектрична релаксація, яка описується рівнянням Коул-Коула. Як і у випадку
класичних молекулярних термотропних рідких кристалів, даний тип релаксації обумовлений
обміном зарядів на межі електрод – іонний рідкий кристал. Отримана температурна залежність
провідності зразків у ізотропному розплаві і мезофазі. Встановлено, що провідність іонних рідких кристалів на чотири порядки більша провідності класичних молекулярних рідких кристалів.
Здійснено запис динамічних голограм на ІРК зразках з домішками віологенів та на зразках іонних смектичних стекол деканоату кобальту. Дифракційна ефективність першого дифракційного порядку сягала 6% при кімнатній температурі. З’ясовано, що іонні смектичні стекла є дуже стабільними і проявляють стабільні голографічні характеристики. Вони мають швидкі часи теплової релаксації в порівнянні з іншими комірками на основі органічних сполук.
 
Date 2014-07-28T10:59:48Z
2014-07-28T10:59:48Z
2004
 
Type Technical Report
 
Identifier http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/9356
 
Language other
 
Publisher Національний авіаційний університет