Державне управління інноваційним потенціалом аграрного сектору
NUBIP Library
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Державне управління інноваційним потенціалом аграрного сектору
|
|
| Creator |
Ставникович, Тетяна Миронівна
|
|
| Subject |
1501 Державне управління
354 Вищий, найвищий рівень органів управління. Центральне, державне управління 8.15010005 Державна служба |
|
| Description |
Інноваційна активність підприємств України визначається інтенсивністю інноваційної діяльності, яка спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг. Згідно результатів анкетування вітчизняних підприємств, проведеного Держкомстатом України, в 2008 році їх інноваційну діяльність стримували: відсутність фінансування (на це вказали 86% респондентів), великі витрати (40%), відсутність коштів у замовника (40%), високі кредитні ставки (39%), недосконалість законодавства (32%), труднощі з сировиною і матеріалами (29%), високий економічний ризик (24%), відсутність попиту на продукцію (15%), недостатність інформації про ринки збуту (11%). На кінець 2005 року вплив зазначених факторів на інноваційну активність підприємств визначився скороченням питомої ваги підприємств, що впроваджували інновації, на 2,8%, освоєння інноваційних видів продукції на 20,8%. Незважаючи на досить високий рівень науки, відомі в світі наукові школи, наявність значної кількості фахівців із вищою освітою у народному господарстві, запас нереалізованих винаходів, в Україні спостерігається суттєва інноваційна криза виробництва. Питома вага продукції, виробленої на основі нових технологій, становила у машинобудуванні 26,5% (при цьому частка приросту прибутку в результаті впровадження інновацій у загальному зростанні прибутку дорівнювала лише 11,3%). Не поліпшується ситуація у галузях металургії (відповідно 22% і 8,4%), хімічній промисловості (20% і 8,4%), на підприємствах харчової і легкої промисловості . Інноваційний потенціал підприємства забезпечує можливість інноваційної діяльності, є стратегічною здатністю підприємства до реалізації невикористаних можливостей виробничих, інтелектуальних та інформаційних ресурсів. Отже, суттєве значення для розвитку інноваційної діяльності підприємств та підвищення її економічної ефективності має науково обґрунтоване управління інноваційним потенціалом, яке сприяє створенню привабливих економічних та адміністративно-правових умов для розробки, реалізації та підвищення ефективності продуктових, технологічних, економічних, соціальних інновацій, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності продукції. Особливості управління інноваційним розвитком підприємств в перехідний період досліджено сучасними вітчизняними вченими, серед яких слід відзначити: В. Василенка, Я. Ващука, А. Гальчинського, В. Герасимчука , Н. Гончарову, В. Геєця, М. Данька, В. Євтушевського, С. Захаріна, С. Ілляшенка, А. Кабанова та інших. Необхідність розробки ефективної системи управління інноваційним потенціалом підприємств, визначення його впливу на формування економічної політики підприємств, формування рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування промисловості через впровадження заходів системи управління інноваційним потенціалом об’єктивно зумовили зосередження уваги даного дослідження на проблемах підвищення ефективності інноваційного розвитку підприємств за допомогою впровадження в практичну діяльність системи управління інноваційним потенціалом. Мета і задачі дослідження. Метою магістерської роботи є розробка організаційно-економічного механізму державного управління інноваційним потенціалом аграрного сектору, реалізація якого забезпечує підвищення стратегічної здатності до використання інноваційних ресурсів і посилення конкурентних переваг сільського господарства на цільовому ринку. Для досягнення цієї мети в роботі поставлено та вирішено такі задачі: – оцінено організаційно-економічні умови реалізації методів управління інноваційним потенціалом в Україні; – здійснено кількісну оцінку економічної ефективності впровадження механізму управління інноваційним потенціалом підприємств. Об’єктом дослідження є процеси управління інноваційним розвитком в Україні. Предмет дослідження – механізми управління інноваційним потенціалом. Методи дослідження. Наукові положення, висновки та рекомендації теоретично обґрунтовано за умов застосування методів наукової абстракції – для формування концепції управління інноваційним потенціалом; порівняння, причинно-наслідкових зв’язків – при аналізі українського та світового досвіду управління інноваційним потенціалом підприємств; логічного аналізу – при обґрунтуванні об’єктивності категорії інноваційного потенціалу підприємств та напрямів удосконалення механізму управління інноваційним потенціалом в Україні; економічного аналізу – для кількісної оцінки економічної ефективності впровадження механізму управління інноваційним потенціалом. В основу дослідження покладено наукові праці провідних вчених-економістів, законодавчі акти та рішення органів виконавчої влади, спеціальна література вітчизняних і закордонних авторів, методичні матеріали з проблем управління інноваційним потенціалом підприємств, офіційні дані Міністерства статистики України. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. |
|
| Date |
2010
|
|
| Type |
Дисертація
NonPeerReviewed |
|
| Format |
other
|
|
| Identifier |
http://elibrary.nubip.edu.ua/1796/1/2010_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%A2.%D0%9C.rtf
Ставникович, Тетяна Миронівна (2010) Державне управління інноваційним потенціалом аграрного сектору. Магістра thesis, НУБіП України. |
|
| Relation |
http://elibrary.nubip.edu.ua/1796/
|
|