Методичні, нормативно-правові та соціологічні аспекти застосування генетично-модифікованих рослин
NUBIP Library
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Методичні, нормативно-правові та соціологічні аспекти застосування генетично-модифікованих рослин
|
|
| Creator |
Гузеватий, І. О.
|
|
| Subject |
0514 Біотехнологія
ДНК-паспортизація і картування геному |
|
| Description |
Сучасні біотехнології – один із головних науково-практичних напрямів XXI століття. Розробка і впровадження сучасних біотехнологій в сільське господарство сприяють виходу на принципово новий рівень і значному зростанню сільськогосподарського виробництва. Розвинуті країни світу вважають біотехнологію, зокрема агробіотехнологію, найбільш привабливою областю для інвестування. Використання генетично модифікованих рослин в світі стало незворотнім процесом. Починаючи з 1996 року спостерігається значне збільшення (з 1,66 млн. га до 134 млн. га) загальної площі під культивування біотехнологічних рослин. Генетично модифіковані культури залюбки приймаються малими та середніми фермерськими господарствами – 14,0 млн. фермерів вирощувало трансгенні культури у світі в 2009 році.Широке визнання біотехнологічних рослин в країнах з кардинально різними економічними профілями – від промислово найбільш розвинутих (США, Канада, Австралія) до переважно сільськогосподарсько орієнтованих (Бразилія, Аргентина, ПАР), нових, що розвиваються, «гігантів» (КНР, Індія) і до Третього Світу (Буркіна Фасо, Болівія, Уругвай) – являється яскравим індикатором економічного інтересу до трансгенних культур з боку фермерів незалежно від рівня прибутків. Невпинний ріст використання генетично модифікованих культур диктує гостру необхідність прискорення процесу їх реєстрції для використання. Питання щодо використання ГМО кожна країна вирішує індивідуально, виходячи з міркувань доцільності, на підставі власного законодавства, власної системи безпеки та аналізу можливих ризиків від інтродукції нових ГМО. У багатьох країнах світу нині впроваджено національне законодавство щодо регуляції, вивільнення та маркування генетично модифікованої продукції. Діють міжнародні угоди, які регулюють обіг ГМО на світовому ринку. Порядок використання генетично модифікованих рослин для тих чи інших цілей шляхом створення відповідної законодавчої бази легалізували вже понад 50 країн світу. Існуюча сьогодні в Україні законодавча база, як основа функціонування системи біобезпеки, є, на жаль, не дуже досконалою і містить в собі багато протиріч. Необхідне подальше вдосконалення вітчизняної нормативно-правової бази згідно міжнародних вимог. Сучасна наука була й залишається найкращою базою для прийняття рішень. Питання якості і безпеки біотехнологічної продукції можуть і повинні бути забезпечені за рахунок поглиблених наукових досліджень та суворого дотримання законів, урядових постанов, а також високої відповідальності фахівців. Необхідно більш ширше інформувати суспільство щодо новітніх біотехнологічних розробок, їх біобезпеки та нормативно-правової бази використання. |
|
| Date |
2011-12-19
|
|
| Type |
Дисертація
NonPeerReviewed |
|
| Format |
application/msword
|
|
| Identifier |
http://elibrary.nubip.edu.ua/11019/1/%D0%93%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9.docx
Гузеватий, І. О. (2011) Методичні, нормативно-правові та соціологічні аспекти застосування генетично-модифікованих рослин. Магістра thesis, НУБіП України. |
|
| Relation |
http://elibrary.nubip.edu.ua/11019/
|
|