Дикроцеліоз великої рогатої худоби в умовах Півдня України (поширення, діагностика та лікування)
NUBIP Library
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Дикроцеліоз великої рогатої худоби в умовах Півдня України (поширення, діагностика та лікування)
|
|
| Creator |
Білопольська, Т.П.
|
|
| Subject |
619 Ветеринарна медицина
632.2 Симптоматологія рослин 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія 616.9 Контактні захворювання. Інфекційні та заразні захворювання, гарячки |
|
| Description |
У дисертації наведено результати дослідження епізоотології, патогенезу, діагностики та лікування дикроцеліозу великої рогатої худоби в умовах Півдня України. Встановлено, що велика рогата худоба у південних областях України інвазована збудником Dіcrocoelium lanceatum. Екстенсивність і інтенсивність інвазії залежать від віку тварин та пори року. Виявлені якісні і кількісні зміни гематологічних показників у хворих на дикроцеліоз тварин. Встановлено вірогідне зменшення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну, що свідчить про розвиток анемії; зміни в лейкограмі, а саме: вірогідне збільшення кількості еозинофілів і паличкоядерних нейтрофілів, що є характерним для розвитку алергічного і запального процесів в організмі хворих тварин. У сироватці крові встановлено підвищення активності відносно специфічних для печінки ферментів: аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, γ-глутамілтранспептидази та лужної фосфатази за одночасного зменшення вмісту загального білка, що свідчить про деструкцію гепатоцитів, зниження інтенсивності білоксинтезувальних процесів та розвиток внутрішньо печінкового холестазу. Визначено підвищення вмісту Іg М, Іg А та Іg Е, що свідчить про адаптативну мобілізацію гуморальних факторів природної резистентності у відповідь на розвиток патологічних процесів та інтоксикації в організмі тварин за дикроцеліозу. Виявлено структурні зміни в печінці, які характеризуються десквамацією епітеліоцитів у просвіт жовчних ходів, інфільтрацією їх слизової оболонки лейкоцитами, переважно нейтрофілами та еозинофілами. Високу діагностичну ефективність виявили методи Калантарян та Вольфа, екстенсивність інвазії – 93,3, 57 %. Низьку діагностичну ефективність виявив метод “товстого мазка” (за КАТО). Визначена діагностична ефективність алергічної проби. Позитивну алергічну реакцію на введення антигену спостерігалася у 19 корів із 30. Ефективність методу склала 63 %. Нами визначена діагностична ефективність алергічної проби. Позитивна алергічна реакція на введення антигену спостерігалася у 19 із 30 корів. Ефективність методу склала 63 %. При ветеринарно-санітарній експертизі туш і внутрішніх органів встановлено, головним чином, ураження печінки і жовчного міхура. Надійним засобом лікування великої рогатої худоби за дикроцеліозу є комбітрем і трематозол (НВФ «Бровафарма»), які через 30 діб після застосування виявили 100 % екстенсефективність. |
|
| Date |
2012-06-22
|
|
| Type |
Дисертація
NonPeerReviewed |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://elibrary.nubip.edu.ua/13742/1/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_f.pdf
Білопольська, Т.П. (2012) Дикроцеліоз великої рогатої худоби в умовах Півдня України (поширення, діагностика та лікування). PhD thesis, Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України. |
|
| Relation |
http://elibrary.nubip.edu.ua/13742/
|
|