Хронобіологічна концепція розвитку гострого інфаркту міокарда: мотивація летальності
Цифровий Репозиторій - Інтелектуальні Фонди Буковинського державного медичного університету
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Хронобіологічна концепція розвитку гострого інфаркту міокарда: мотивація летальності
|
|
| Creator |
Пішак, Василь Павлович
Тащук, Віктор Корнійович Полянська, Оксана Степанівна |
|
| Subject |
гострий інфаркт міокарда
летальність хронобіологія острый инфаркт миокарда летальность хронобиология acute myocardial infarction case fatality rate chronobiology |
|
| Description |
З метою визначення хронобіологічних детермінант розвитку летальності від гострих коронарних катастроф у розподілі форм гострого інфаркту міокарда (ГІМ) за глибиною та ймовірністю ускладнень у циркадній мотивації обстежено 1023 пацієнтів. Визначено, що летальність для ГІМ в рамках проведеного дослідження становила 15,6%; кількість чоловіків серед померлих переважала (60,3% та 39,7%, р<0,01); середній вік жінок більший (68,9±1,8 та 62,4±1,6, р<0,01); погодинний розподіл летальності свідчив про перевагу ранішніх годин, що складало в інтервалах 0-6, 6-12, 12-18, 18-24 год, відповідно 37,1%; 22,5; 28,1; 12,4. На першому місці серед причин смерті - асистолія (48,3%), набряк легень (39,3%), фібриляція шлуночків (31,4%), кардіогенний шок (25,8%), розрив лівого шлуночка (23,6%), дещо менше тромбоемболія легеневої артерії (10,1 %); серед пацієнтів, що вижили та померли, не розрізнялася імовірність таких ускладнень, як повторний ГІМ (20,2±3,2 та 23,8±1,4%, р>0,2), рецидив ГІМ (11,2±2,5 та 6,1±0,8%, р>0,05), значно перевищувала частка аритмогенезу (37,0±3,8 та 16,3±1,2%, р<0,001). Зв'язок найбільш високого підйому систолічного артеріального тиску (АТ) в ранішні години в порівнянні з вечірнім часом зареєстровано для хворих, що померли в умовах розвитку розриву лівого шлуночка (154,3±8,2 та 130,0±9,0 мм рт.ст., р<0,05), рецидивів ГІМ (160,0±6,9 та 103,3±10,8 мм рт.ст., р<0,001), набряку легень (157,5±6,4 та 112,5±11,5 мм рт.ст., р<0,01), в той час як для кардіогенного шоку, аритмій та тромбоемболій такої залежності не існувало. Аналіз імовірності змін у погодинному розподілі для Q-форми ГІМ свідчив, що збільшення в ранішні години летальності рівнів таких показників, як систолічний АТ, глюкоза, протромбіновий індекс, лімфоцити, і, навпаки, збільшення у вечірні години - фібриногену, ферментів, лейкоцитів, швидкості зсідання еритроцитів. Летальність за не Q-форми ГІМ не супроводжувалася чіткою динамікою показників, що вивчалися. Таким чином, визначено хронобіологічно детерміновану залежність імовірності розвитку летальних ускладнень ГІМ, яка обумовлена часом і станом гемостазіологічних показників.
|
|
| Date |
2015-03-10T11:43:16Z
2015-03-10T11:43:16Z 2002 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
УДК 616.127-005.4-036.11-577.3
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/8398 |
|
| Language |
other
|
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Publisher |
Буковинський медичний вісник
|
|