Запис Детальніше

Інтерсеміотичність поетики сучасної української есеїстики (на матеріалі творчості Юрія Андруховича та Оксани Забужко)

Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Relation http://elibrary.kubg.edu.ua/7865/
 
Title Інтерсеміотичність поетики сучасної української есеїстики (на матеріалі творчості Юрія Андруховича та Оксани Забужко)
Интерсемиотичность поэтики современной украинской эссеистики (на материале творчества Юрия Андруховича и Оксаны Забужко)
Intersemioticity of Modern Ukrainian Essayistics Poetics (on the basis of Yuriy Andrukhovych’s and Oksana Zabuzhko’s creative works)
 
Creator Шуть, Валентина Яківна
 
Subject Спецради Університету
 
Description Дослідження присвячене аналізу явища інтерсеміотичності в есеїстиці Юрія Андруховича та Оксани Забужко. Особливу увагу приділено специфіці перекодування літературних текстів на художню метамову інших мистецтв, зокрема, живопису, кінематографа, телебачення та музики, для чого досліджені теоретичні та літературно-критичні погляди на жанрову природу есе, його художню сутність, визначено специфіку цієї форми художньої творчості. У роботі детально проаналізовані закономірності перекодування образів однієї знакової системи на образи іншої залежно від типу знаків (зображальні/незображальні), наведені відповідні типологічні класифікації. З’ясовано естетичну та гендерну зумовленість явищ інтерсеміотичності в жанрі есеїстики, характерні ознаки інтерсеміотичного перекладу в есеїстиці Оксани Забужко та Юрія Андруховича в порівняльному аспекті. Характерологічні риси ідіостилю есеїстики письменників демонструють, що домінантою есеїстичних текстів Юрія Андруховича та Оксани Забужко є міфотворчість у синтетичному поєднанні мови літератури з мовою зображальних та незображальних мистецтв
Исследование посвящено анализу явления интерсемиотичности в эссеистике Юрия Андруховича и Оксаны Забужко. В работе рассмотрена перекодировка между однотипными вторичными моделирующими системами (литература и другие изобразительные искусства – живопись, кинематограф, телевидение) и системами разного типа (изобразительные и неизобразительные – литература и музыка). Специфика перевода литературных текстов на художественный метаязык других искусств состоит в том, что при перекодировке между двумя изобразительными видами искусства мы обращаемся к архетипам – носителям коллективного подсознания, соответственно, анализ имеет относительно объективный характер, перекодировка между вторичными моделирующими системами с разным типом знаков значительно сложнее, поскольку в её основе лежат субъективные ассоциации и переживания каждого человека, зависящие от его жизненного опыта.
Творчество Юрия Андруховича предусматривает актуализацию авторского мифа на основе музыкальных и топонимических образов. Национальная музыка гуцульского края становится специфической моделью выражения патриотических чувств писателя, Карпаты предстают одним из центров пространства со своей организованной структурой, инициированная эссеистом наука карпатология, становясь перспективной национальной наукой будущего, инспирирует особый смысл объединения материального и духовного, космических и земных смыслов. Музыкальные образы, актуализируя важные для писателя жизненные моменты, помогают углубить авторское прочтение отечественного и мирового литературного наследия. Ю. Андрухович через образы топографии прослеживает реальные для украинского народа европейские ориентиры развития и возможности быть равноправными субъектами этого сообщества через культурную коммуникацию. Национальная идентичность рассматривается автором через деконструкцию мифов тоталитарного прошлого; апеллируя к человеческому бессознательному, эссеист использует язык кинематографа, одновременно иронично рассуждая о телевидении как виде массового искусства, доступ к которому становился своеобразной культовой медитацией, пропагандированной имперской системой.
Оксана Забужко предлагает собственную оценку современного постмодерного общества, где средства массовой информации репрезентируют гиперреальный хронотоп как следствие травмированного сознания прошлого. Писательница акцентирует внимание реципиента на явлении культурного империализма, который, развивая культуру Украины и присоединяя страну к мировому сообществу, детерминирует преодоление постколониального мышления, создавая перспективы для новых ценностных векторов становления нашего государства.
The research is devoted to analysis of the phenomenon of intersemioticity in Yuriy Andrukhovуch’s and Oksana Zabuzhko’s essayistics. The particular attention is paid to the specifics in transcoding of literary texts into artistic metalanguage of other arts, such as painting, cinema, television and music. For this reason theoretical and literary-critical views at genre nature of essay and its artistic issue were investigated. The specificity of this form of art was also defined.
The paper analyses in details the patterns of images transcoding within the same sign system into images of another system, depending on the type of signs (figurative / infigurative); relevant typological classification are shown. The aesthetic and gender dependency of essayistics genre phenomena are found out; the typical features of intersemiotic translation of Oksana Zabuzhko’s and Yuriy Andrukhovych’s essays were indicated in comparative aspect.
Characteristic features of individual writer’s style (idiostyle) in the essayistics show that the dominant of Oksana Zabuzhko’s and Yuriy Andrukhovych’s essays is myth-making in a synthetical combination language of literature with languages of visual, performance and other arts.
 
Date 2014
 
Type Автореферат дисертації
NonPeerReviewed
 
Format text
 
Language ru
 
Identifier http://elibrary.kubg.edu.ua/7865/1/V_Shut_Avtoref_2014_IPPO.pdf
Шуть, Валентина Яківна (2014) Інтерсеміотичність поетики сучасної української есеїстики (на матеріалі творчості Юрія Андруховича та Оксани Забужко) Кандидат thesis, Київський університет імені Бориса Грінченка.