Запис Детальніше

Radar-eddy current GPR

Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування.

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Radar-eddy current GPR
Радиолокационно-вихретоковый георадар
Радіолокаційно-вихрострумовий георадар
 
Creator Abramovych, A. O.; Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”
 
Subject metal detectors; GPR, data processing; radar-eddy current method
металлодетекторы; георадары; обработка даннях; радиолокационно-вихретоковый метод
621.39.96
металодетектори; георадари; обробка даних; радіолокаційно-вихрострумовий метод
 
Description Introduction. At present there are many electrical schematic metal detectors (the most common kind of ground penetrating radar), which are differ in purpose. Each scheme has its own advantages and disadvantages compared to other schemes. Designing metal detector problem of optimal selection of functional units most schemes can only work with a narrow range of special purpose units. Functional units used in circuits can be replaced by better ones, but specialization schemes do not provide such a possibility. Description of problem. Author has created a "complex for research of functional units of metal detectors" that is the universal system that meets the task. With this set of studies conducted on the practical implementation of radar-eddy current method of distinguishing non-ferrous metals (gold, copper, etc.) is based. Description of method. Mathematical tools using have to be treated as a signal metal detector to distinguish metals: gold, copper and others. Conclusions. Processing of partial pulses may have information about beforehand signal loss during propagation in heterogeneous media with lossy nonuniform distribution parameters. Using eddy currents To calculate the value of the input voltage depending on the conductivity of the metal in the receiving antenna.Combining two different methods for processing the received signal theoretically it could be proved that with high probability can distinguish non-ferrous metals - gold, copper etc.
Реализация георадара на основе сочетания радиолокационного и вихретокового методов позволяет определять местоположение объекта и проводить различия типа неоднородности, например цветных металлов (золото, серебро, медь и т.д.), что дает возможность более четко идентифицировать неоднородности при подповерхностном зондировании.
Реалізація георадару на основі поєднання радіолокаційного та вихрострумового методів дозволяє визначати місцеположення об'єкту та проводити розрізнення типу неоднорідності, наприклад кольорових металів (золото, срібло, мідь і т.д.), що дає можливість більш чітко ідентифікувати неоднорідності при підповерхневому зондуванні.
 
Publisher National Technical University of Ukraine
 
Date 2014-06-28
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
 
Format application/pdf
 
Identifier http://radap.kpi.ua/radiotechnique/article/view/662
 
Source BULLETIN of National Technical University of Ukraine. Series RADIOTECHNIQUE. RADIOAPPARATUS BUILDING; № 57 (2014); 77-82
Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування; № 57 (2014); 77-82
Вестник НТУУ "КПИ". Серия Радиотехника, Радиоаппаратостроение; № 57 (2014); 77-82
 
Language ukr
 
Relation http://radap.kpi.ua/radiotechnique/article/view/662/762
 
Rights 1.  Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).