Запис Детальніше

Зниження впливу нагріву поверхні фотоелемента на продуктивність його роботи

Наукові журнали НАУ

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Зниження впливу нагріву поверхні фотоелемента на продуктивність його роботи
Снижение влияния нагрева поверхности фотоэлемента на продуктивность его работы
REDUCING THE INFLUENCE OF THE PHOTOCELL’S SURFACE HEATING ON ITS PERFORMANCE
 
Creator Asanov, Marlen; National Academy of Environmental Protection and Resort Development , Simferopol
Bekirov, Eskender; National Academy of Environmental Protection and Resort Development , Simferopol
Solomentsev, Oleksandr; National Aviation University
Zaliskyi, Maksym; National Aviation University
 
Subject
ефективність фотоелемента; нагрів фотоелемента; оптимізація розмірів фотоелемента
620.92:536.242(045)

эффективность фотоелемента; нагрев фотоэлемента; оптимизация размеров фотоэлемента
620.92:536.242(045)

efficiency of the photocell; heating of the photocell; photocell size optimization
620.92:536.242(045)
 
Description Як відомо, сонячне випромінювання, потрапляючи на фотоелемент, перетворюється не тільки в електричну, але й у теплову енергію, нагріваючи його поверхню. Тільки 6–20 % сонячного випромінювання використовується для отримання електроенергії. Інша частина енергії в основному витрачається на нагрівання фотоелемента, що значно знижує ефективність його роботи. Коефіцієнт корисної дії перетворення сонячної енергії зменшується у разі збільшення температури. Цю статтю присвячено зменшенню впливу нагріву фотоелемента на ефективність перетворення ним сонячної енергії шляхом встановлення його на додаткову охолоджуючу поверхню, яка грає роль радіатора. Дані щодо величини сонячного випромінювання, яке падає на одиницю площі фотоелемента, температури навколишнього середовища та швидкості вітру взяті для м. Сімферополя. У роботі виконанийрозрахунок площі додаткової охолоджуючої поверхні. Встановлено, що для повної компенсації нагріву фотоелемента площа цієї поверхні повинна бути в 2 – 2,2 рази більша за площу фотоелемента. У результаті моделювання були отримані дані не щодо площі додаткової поверхні А', а щодо відношення цієї площі до площі фотоелемента А'/А. Ці відомості, на думку авторів, є більш наочними, універсальними та зручними для подальшого аналізу.
Как известно, солнечное излучение, попадая на фотоэлемент, преобразуется не только в электрическую, но и в тепловую энергию, нагревая его поверхность. Только 6–20 % падающего на фотоэлемент солнечного излучения используется для получения электричества. Остальная энергия, в большей степени, идет на нагрев фотоэлемента, что значительно снижает эффективность работы фотоэлемента. Коэффициент полезного действия преобразования солнечной энергии уменьшается при повышении температуры. Данная работа посвящена уменьшению влияния нагрева фотоэлемента на эффективность преобразования им солнечной энергии путем установки его на дополнительную охлаждающую поверхность, которая играет роль радиатора. Данные о величине солнечного излучения, падающего на единицу площади фотоэлемента, температуре окружающей среды и скорости ветра взяты для города Симферополя. Произведен расчет площади дополнительной охлаждающей поверхности. Определено, что для полной компенсации нагрева фотоэлемента падающим солнечным излучением площадь этой поверхности в 2 – 2,2 раза должна быть больше площади самого фотоэлемента. В результате моделирования были получены данные не о площади дополнительной охлаждающей поверхности А', а об отношении этой площади к площади самого фотоэлемента А'/А. Эти сведения, по мнению авторов, являются более репрезентативными, универсальными и удобными для последующего анализа.
The incident solar radiation is converted by the photocell not only into electrical energy, but also into thermal energy, that heats its surface. Only 6 – 20% of the incident solar radiation is used by photocell to produce electricity. The remaining energy, mainly, goes into heating the photocell. The solar energy conversion efficiency of photocells decreases in case of temperature increasing. This work is devoted to reduce the photocell’s heating effect on its solar energy conversion efficiency by installing it on additional cooling surface, which serves as a radiator. Data about the amount of solar radiation, that falls per unit area of the photocell, the ambient temperature and wind speed is taken for Simferopol city. Based on the simulation results the area of an additional cooling surface is calculated. The area of additional cooling surface A' during the year changes insignificantly, and 2 – 2.2 times bigger than the area of the photocell A. The simulation data was obtained for the ratio of additional cooling surface area to the area of the photocell A'/A. This information, according to the authors, is representative, universal and suitable for further analysis.
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor


 
Date 2015-10-13
 
Type


 
Format application/pdf
application/pdf
application/pdf
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/9011
 
Source Вестник Национального авиационного университета; Том 64, № 3 (2015); 55-59
Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 64, № 3 (2015); 55-59
Proceedings of National Aviation University; Том 64, № 3 (2015); 55-59
 
Language uk
 
Rights Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).