Запис Детальніше

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ АНТИОВАРІАЛЬНИХ АНТИТІЛ У ЖІНОК ІЗ ХРОНІЧНИМ САЛЬПІНГООФОРИТОМ

Цифровий Репозиторій - Інтелектуальні Фонди Буковинського державного медичного університету

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ АНТИОВАРІАЛЬНИХ АНТИТІЛ У ЖІНОК ІЗ ХРОНІЧНИМ САЛЬПІНГООФОРИТОМ
 
Creator Бакун, Оксана Валеріанівна
Купчанко, В.Г.
Куфтяк, В.В.
 
Subject автоімунний сальпінгоофорит
автоімунні антитіла
запальний процес
аутоиммунный сальпингоофорит
аутоиммунные антитела
воспалительный процесс
autoimmune salpingoophoritis
autoimmune antibodies
inflammatory process
 
Description Резюме. Робота присвячена вивченню автоімунних антитіл у
жінок репродуктивного віку з хронічним сальпінгоофоритом.
Показано, що визначення антиоваріальних антитіл має вагоме
прогностичне значення у репродуктології.
Вступ
Автоімунний оофорит (АО) - це складна бага- тофакторна нозологічна форма оваріальної недостатності. За сучасними даними, близько 20,0% клінічних спостережень АО обумовлені високим інфекційним індексом. АО як причина первинної яєчникової недостатності, становить 43-69% при гіпергонадотропній гіпофункції, при нормогонадотропній - 19,2-31,5% [1, 3, 8]. Зада-ними науковців [5,6], у 22,3% у жінок із хроніч¬ними сальпінгоофоритами формується оваріальна недостатність із наявністю циркулюючих і фік-сованих антиоваріальних антитіл. Поява цирку-люючих антиоваріальних антитіл, як маркерів автоімунної гіпофункції яєчників, пояснюється гіпотезою, згідно якої основними патогенетич¬ними механізмами, направленими на ріст фолі¬кула є зниження толерантності до автоантигенів у результаті молекулярної мімікрії, перехресної реакції власних і чужорідних білків при тканинній деструкції і збільшення активності цитотоксичних клонів [2,3,9]. На даний час немає єдиної теорії патогенезу АО. Тривалий час формування АО пов'язували з розвитком полігландулярного автоі-мунного синдрому. Відмічено часте поєднання (до 50%) автоімунного процесу в яєчниках із автоімунним тиреоїдитом, недостатністю кори наднирників та ін. Ця особливість, на думку нау-ковців, вказує на спільні механізми аутоімунних процесів. Передумовою для розвитку даного імунопатологічного процесу вважають віднос¬ність імунологічної толерантності, а не порушення або втрату її механізмів [ 4,6,7].
Мета роботи
Дослідити рівень антиоваріальних антитіл у здорових жінок та у жінок із хронічним оофо- ритом.

Матеріал та методи
Нами обстежено 40 жінок репродуктивного віку, які розподілили на дві групи: І - основна - 30 жінок репродуктивного віку, у яких виявлено хро-нічний оофорит в період загострення або за клінічно-анамнестичними даними. II - контрольна
- 10 репродуктивно здорових жінок, які народ-жували.
Тривалість захворювання визначали за допо-могою діагностичних критеріїв, бімануального обстеження, ознак запального процесу та транс- вагінальноїсонографія. Визначення антиоваріаль-них антитіл проводили за допомогою імунофер- ментного аналізу ( набори фірми Віовегу Оуагі- АпйЬобі-ЕЬША) для визначення в сироватці крові автоантитіл направлених проти оваріальних анти-генів.
Одночасно із визначенням антиоваріальних антитіл, досліджували гормональний гомеостаз, показники неспецифічного і специфічного іму¬нного захисту. Проводили бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження, УЗД органів ма¬лого тазу. Статистичну обробку проводили за допомогою програмного пакету 8ТАТІ8ТІСА-5.5 А(8іаі8ой,Іпс.,США). Достовірність різниці (р<0,05) визначали з використанням Скритерія Стьюдента.
Обговорення результатів дослідження
Результати дослідження показали, що у жінок репродуктивного віку з хронічним сальпінгоо-форитом рівень антиоваріальних антитіл склав 86,6±4,7 Од/мл (26 жінок), у другій клінічній групі
- 6,7±0,8 Од/мл (8 жінок).
Хронічні запальні захворювання яєчників у жі-нок репродуктивного віку викликали утворення антиоваріальних антитіл у період загострення у 45,7% обстежених, на стадії клінічно-лабо-раторного обстеження - у 23,7% пацієнток із


© О.В.Бакун, В.В.Куфтяк, В.Г.Купчанко, 2015
формуванням оваріальної недостатності. У роз-витку автоімунного оофориту етіопатоге- нетичними чинниками були тривалість захво-рювання більше 5 років, мікст форми із перева-жанням хламідійно-гонорейного інфікування в поєднанні з СогупеЬасїегіит, Міізяепа, ЕпїегоЬас- їегіасеа.
У результаті досліджень, встановлена залеж-ність між утворенням циркулюючих антиова- ріальних антитіл і тривалістю запального процесу.
Аналіз анамнестичних даних пацієнток основ-ної та контрольної груп показав наступне: середній вік пацієнток основної групи становив 33,0±0,6 роки, контрольної -32,0±0,8 роки ( р>0,05 ).
Аналіз клінічних скарг показав переважання у контрольній групі пацієнток синдрому тазових і суглобових болей, дизуричних розладів і пору¬шень менструальної функції. В основній групі переважали симптоми: тазовий біль (83,20%), дизуричні розлади (74,15%), у 50,13% пацієнток відмічено болі і в 93,81% порушення менст¬руальної функції. У 1-й клінічній групі порушення менструальної функції діагностовано у 23 жінок, що склало 76,6 %, у другій відповідно 2 (20%), р<0,05.
У 1-й групі пацієнток домінували такі нозо-логічні форми, як опсоменорея - 18 (60%), спа- ніоменорея - 13 (43,3%), гіпоменструальний синд-ром -15 (50%). У другій клінічній групі виявлено порушення менструальної функції - опсоменорею - 1 (10%).
Як видно з даних таблиці, в основній групі кількість пацієнток, які вагітніли всього склала 70,0%, із них: 50,0% склали пацієнтки, які мали одну або дві вагітності і 20% - пацієнтки які мали три вагітності й більше. У свою чергу в конт¬рольній групі ці ж показники склали: всього па¬цієнток, які вагітніли -100%, з них мали одну або дві вагітності 70,0%, три і більше вагітності - 30,0%.
Отже, можна припустити, що в 30,0% па-
Таблиця


Дані акушерського анамнезу в обстежених жінок
Дані анамнезу Кількість жінок
Основна група, (п =30) Контрольна група, (п =10)
абс. % абс %
Вагіт- ності в анам незі Всього пацієнток, які вагітніли 21 70 10 100
-1-2 рази; 15 50 7 70
-3 і> 6 20 3 зо
Пологи в анамнезі Всього жінок які народжували 15 50 10 100
- 1-2 вагітності 15 50 7 70
3 і > вагітності - - 3 зо





цієнток основної групи мали первинне безпліддя і у 50,0% пацієнток-вторинне. За анамнестичними даними виявили, що в основній групі одні або двоє пологів було у 50,0% жінок, а три і більше пологів - не було у жодної з пацієнток. У конт¬рольній групі: одні або двоє пологів було у 70,0% жінок, а три і більше пологів було у 30,0% па¬цієнток. Отже, у пацієнток основної групи три і більше вагітності завершувалися самовільними викиднями.
Таким чином, підвищений рівень антиова- ріальних антитіл у жінок основної групи можна пояснити наявністю вторинного безпліддя труб-ного ґенезу, що пов'язане із хронічним саль- пінгоофоритом.
Висновки
І.Антиоваріальні антитіла присутні у жінок репродуктивно здорових так і у хворих із хроніч-ними сальпінгоофоритами.
2. Важливим чинником у виникненні безпліддя є хронічний сальпінгоофорит;
3. Визначення антиоваріальних антитіл є важ-ливим кроком у розвитку репродуктології;
4. У розвитку автоімунного оофориту етіопато- генетичними чинниками є тривалість захворю-вання на сальпінгоофорит більше 5 років.
Перспективи подальших досліджень
Будуть продовжені пошуки в наміченому нау-ковому напрямку.
Кафедра акушерства і гінекології
 
Date 2015-10-30T22:24:38Z
2015-10-30T22:24:38Z
2015
 
Type Article
 
Identifier 1727-4338
УДК 612.017+616-097
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9645
 
Language other
 
Format application/pdf
 
Publisher Буковинський державний медичний університет