Запис Детальніше

КОРЕЛЯЦІЯ АНТИОВАРІАЛЬНИХ АНТИТІЛ ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЯЄЧНИКІВ

Цифровий Репозиторій - Інтелектуальні Фонди Буковинського державного медичного університету

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title КОРЕЛЯЦІЯ АНТИОВАРІАЛЬНИХ АНТИТІЛ ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЯЄЧНИКІВ
 
Creator Бакун, Оксана Валеріанівна
Тимочко, Ю.Д.
Куфтяк, В.В.
 
Subject аутоімунний оофорит
антиоваріальні антитіла
аутоиммунный оофорит
антиовариальные антитела
autoimmune oophoritis
antiovarian antibodies
 
Description Вступ. Аутоімунний оофорит (АО) - це складна багатофакторна нозологічна форма ова¬ріальної недостатності. За сучасними даними, близько 20,0% клінічних спостережень АО обу¬мовлені високим інфекційним індексом.
АО як причина первинної яєчникової не-достатності, складає 43-69% при гіпергонадо- тропній гіпофункції, при нормогонадотропній - 19,2-31,5% [1,с 56; 3, с. 22; 8, с. 28]. За даними науковців [5, с. 67; 6, с. 34], у 22,3% у жінок з хро¬нічними сальпінгоофоритами формується оварі¬альна недостатність з наявністю циркулюючих і фіксованих антиоваріальних антитіл. Основни¬ми способами діагностики автоімунного оофо- риту є гістологічний, імуногістологічний і метод виявлення циркулюючих антиоваріальних ан¬титіл [2, с. 23]. В зв’язку з достатньо широким впровадженням в клінічну практику лапароско- пічної хірургії певне значення для діагностики автоімунного оофориту набуває гістологічний метод, який достовірно виявляє специфічну клі-тинну відповідь [8, с. 33]. Автоімунному оофо- риту властиві чітко визначені гістологічні зміни: характерна запальна інфільтрація тканини, яка представлена лімфоцитами, плазмоцитами, рід-ше - еозинофілами. Спочатку інфільтрація лока-лізується у внутрішній тека-оболонці фолікулів, що ростуть; по мірі прогресування захворюван-ня розповсюджується на клітини гранульози і поступово утворює щільну запальну «корону» навколо фолікулів [4, с. 12].
В деяких випадках дегенеративні зміни гра-нульози і тека - оболонки призводять до фібро- зування тканини, що характерно для яєчників хворих з гіпергонадотропною аменореєю. При імуногістохімічному дослідженні інфільтратів в них виявляються В-, Т- лімфоцити. Присут¬ність Т- клітин у запальному інфільтраті вказує на значення клітинного механізму в деструкції тканин, що спостерігається при автоімунному оофориті.
Поява циркулюючих антиоваріальних анти-тіл, як маркерів аутоімунної гіпофункції яєчників пояснюється гіпотезою, згідно якої основними патогенетичними механізмами, направленими на ріст фолікула є зниження толерантності до ау- тоантигенів в результаті молекулярної мімікрії, перехресної реакції власних і чужорідних білків при тканинній деструкції і збільшення активнос¬ті цитотоксичних клонів [2, с. 32].
На даний час немає єдиної теорії патогенезу АО. Тривалий час формування АО пов’язували з развитком полігландулярного аутоімунного синдрому. Відмічено часте поєднання (до 50%) аутоімунного процесу в яєчниках з аутоімунним тиреоїдитом, недостатністю кори наднирників та ін. Ця особливість, на думку науковців, вказує на спільні механізми аутоімунних процесів.
Передумовою для розвитку даного імунопа- тологічного процесу вважають відносність іму-нологічної толерантності, а не порушення або втрату її механізмів [4, с. 12; 6, с. 59; 7, с. 45].
Метою даної роботи було дослідити рівень антиоваріальних антитіл у здорових жінок та у жінок з хронічним оофоритом.
Матеріал та методи дослідження. Нами об-стежено 40 жінок репродуктивного віку, які роз-поділили на дві групи: I - основна - 30 жінок ре-продуктивного віку, у яких виявлено хронічний оофорит в період загострення або за клінічно- анамнестичними даними. II - контрольна - 10 ре-продуктивно здорових жінок, які народжували.
Тривалість захворювання визначали за допо¬могою діагностичних критеріїв, бімануальне об¬стеження, ознаки запального процесу та транс- вагінальна сонографія.
Визначення антиоваріальних антитіл прово-дили за допомогою імуноферментного аналізу (набори фірми В^ЄІУ Ovari-Antibodi-ELISA) для визначення в сироватці крові аутоантитіл на-правлених проти оваріальних антигенів.
Одночасно із визначенням антиоваріальних ан¬титіл, досліджували гормональний гомеостаз, по¬казники неспецифічного і специфічного імунного захисту. Проводили бактеріологічне та бактеріос- копічне дослідження, УЗД органів малого тазу.
Статистичну обробку проводили за допо-могою програмного пакету 8ТАТІ8ТІСА-5.5 А(8їаї8ой,]пс.,США). Достовірність різниці (р<0,05) визначали з використанням ї-критерія Стьюдента.
Результати дослідження та їх обговорення.
Результати дослідження показали, що у жі-нок репродуктивного віку з хронічним саль- пінгоофоритом рівень антиоваріальних антитіл склав 86,6±4,7 Од/мл (26 жінок), у другій клініч-ній групі - 6,7±0,8 Од/мл (8 жінок).
Хронічні запальні захворювання яєчників у жінок репродуктивного віку викликали утворен-ня антиоваріальних антитіл в період загострення у 45,7% обстежених, на стадії клінічно-лабора¬торного обстеження - у 23,7% пацієнток з фор¬муванням оваріальної недостатності.
У розвитку аутоімунного оофориту етіопатоге- нетичними чинниками були тривалість захворюван¬ня більше 5-ти років, мікст форми з переважанням хламідійно-гонорейного інфікування в поєднанні з СогупеЬасїегіит, Niisseria, ЕпїегоЬасїегіасеа.
В результаті досліджень, встановлена залеж-ність між утворенням циркулюючих антиоварі- альних антитіл і тривалістю запального процесу.
Аналіз анамнестичних даних пацієнток осно¬вної та контрольної груп показав наступне: серед¬ній вік пацієнток основної групи склав 33,0±0,6 роки, контрольної -32,0±0,8 роки (р>0,05).
Аналіз клінічних скарг показав переважання у контрольній групі пацієнток синдрому тазових і суглобових болей, дизуричних розладів і пору-шень менструальної функції. У основній групі переважали симптоми: тазовий біль (83,20%), ди- зуричні розлади (74,15%), у 50,13% пацієнток від¬мічено болі і в 93,81% порушення менструальної функції. У 1-ій клінічній групі порушення мен¬струальної функції діагностовано у 23 жінок, що склало 76,6%, у другій відповідно 2 (20%), р<0,05.
У 1-ій групі пацієнток домінували такі но-зологічні форми, як опсоменорея - 18 (60%), спаніоменорея - 13 (43,3%), гіпоменструальний синдром - 15 (50%). У другій клінічній групі виявлено порушення менструальної функції - опсоменорею - 1 (10%).


Дані акушерського анамнезу у обстежених жінок
Дані анамнезу Кількість жінок
Основна група, (п =30) Контрольна група, (п =10)
абс. % абс. %
Вагітності в анамнезі Всього пацієнток, які вагітніли 21 70 10 100
- 1-2 рази; 15 50 7 70
- 3 і > 6 20 3 30
Пологи в анамнезі Всього жінок які народжували 15 50 10 100
- 1-2 вагітності 15 50 7 70
3 і > вагітності - - 3 30





Як видно із даних таблиці, в основній групі кількість пацієнток, які вагітніли всього скла¬ла 70,0%, із них: 50,0% склали пацієнтки, які мали одну або дві вагітності і 20% - пацієнтки які мали три вагітності і більше. У свою чергу в контрольній групі ці ж показники склали: всього пацієнток, які вагітніли - 100%, з них мали одну або дві вагітності 70,0%, три і більше вагітності - 30,0%. Отже, можна припустити, що у 30,0% пацієнток основної групи мали первинне без-пліддя і у 50,0% пацієнток-вторинне. За анам-нестичними даними виявили, що у основній групі одні або двоє пологів було у 50,0% жінок, а три і більше пологів - не було у жодної з паці-єнток.
У контрольній групі: одні або двоє пологів було у 70,0% жінок, а три і більше пологів було у 30,0% пацієнток. Отже, у пацієнток основної групи три і більше вагітності завершувалися са-мовільними викиднями.
Таким чином, підвищений рівень антиоварі- альних антитіл у жінок основної групи можна пояснити наявністю вторинного безпліддя труб-ного ґенезу, що пов’язане із хронічним сальпін- гоофоритом.
Висновки.
1. Антиоваріальні антитіла присутні у жінок репродуктивно здорових так і у хворих із хроніч¬ними сальпінгоофоритами.
2. Важливим чинником у виникненні без-пліддя є хронічний сальпінгоофорит;
3. Визначення антиоваріальних антитіл є важливим кроком у розвитку репродуктології;
4. У розвитку аутоімунного оофориту етіопа- тогенетичними чинниками є тривалість захво¬рювання на сальпінгоофорит більше 5 років.
Кафедра акушерства та гінекології
 
Date 2015-11-02T07:50:26Z
2015-11-02T07:50:26Z
2014
 
Type Article
 
Identifier КВ №20513-10313Р
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9662
 
Language other
 
Format application/pdf
 
Publisher Львівська медична спільнота