Syntax as lingual updating doldrums in fiction (based on the novels of the second half of the twentieth century)
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/11846/
|
|
| Title |
Syntax as lingual updating doldrums in fiction (based on the novels of the second half of the twentieth century)
Синтаксис як лінгвальна актуалізація депресивного стану у художніх текстах(на матеріалі романів другої половини ХХ століття) Синтаксис как лингвальная актуализация депрессивного состояния в художественных текстах (на материале романов второй половины ХХ века) |
|
| Creator |
Боса, Віта Петрівна
|
|
| Subject |
Міжнародні
|
|
| Description |
Consequently, the lingual updating doldrums in artistic texts we have considered syntax as a means to display the doldrums, which is represented mainly homogeneous members sentences, rhetorical questions, aposiopezysom (default), again, negative and comparative phrases, antithetic structures, complex sentences with spoluchnykovym called 'yazkom or simple sentences asyndeton, parallelism, and emphatically elliptical constructions and impersonal sentences. But often it takes the default communicatively significant emotional, expressive and dyskontaktnu functions in fiction. Using the default, which is usually verbalizuyetsya like using sylentsialnyh characters (eg tokens to refer to "silence") and non-verbally (using dots) communicative act becomes more expressive and natural.
Отже, при лінгвальній актуалізіції депресивного стану у художніх текстах нами було розглянуто синтаксис як засіб відображення депресивного стану, який представлений переважно однорідними членами речення, риторичними запитаннями, апосіопезисом (умовчуванням), повторами, заперечними та порівняльними зворотами, антитетичними конструкціями, складнопідрядними реченнями зі сполучниковим зв’язком або простими реченнями, асиндетоном, паралелізмом, еліптичними та емфатичними конструкціями й безособовими реченнями. Однак найчастіше саме комунікативно значуще умовчування виконує емотивну, експресивну та дисконтактну функції у художньому тексті. За допомогою умовчування, що зазвичай вербалізується як за допомогою силенціальних знаків (наприклад, лексем на позначення “тиші”), так і невербально (за допомогою три крапки), комунікативний акт стає більш експресивним та природнім. Следовательно, при лингвальной актуализации депрессивного состояния в художественных текстах нами были рассмотрены синтаксис как средство отображения депрессивного состояния, который представлен преимущественно однородными членами предложения, риторическими вопросами, апосиопезисом (умолчанию), повторами, отрицательными и сравнительными оборотами, антитетическими конструкциями, подчиненными предложениями со союзных н 'связью или простыми предложениями, бессоюзие, параллелизмом, эллиптическими и эмфатическая конструкциями и безличными предложениями. Однако зачастую именно коммуникативно значимое умалчивания выполняет эмотивную, экспрессивную и дисконтактну функции в художественном тексте. С помощью умалчивания, обычно вербализируется как с помощью силенциальних знаков (например, лексем для обозначения "тишины"), так и невербально (с помощью многоточие), коммуникативный акт становится более экспрессивным и естественным. |
|
| Date |
2015-09
|
|
| Type |
Доповідь на конференції чи семінарі
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/11846/3/%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%B0_%D0%92._%D0%9F..pdf
Боса, Віта Петрівна (2015) Синтаксис як лінгвальна актуалізація депресивного стану у художніх текстах(на матеріалі романів другої половини ХХ століття) In: Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток філологічних наук: європейські практики та національні перспективи», Одеса. |
|