НЕОПОТЕБНЯНСТВО БОРИСА НАВРОЦЬКОГО
Синопсис: текст, контекст, медіа
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
НЕОПОТЕБНЯНСТВО БОРИСА НАВРОЦЬКОГО
BORYS NAWROCKI’S NEO-POTEBNJAISM НЕОПОТЕБНИАНСТВО БОРИСА НАВРОЦКОГО |
|
| Creator |
Sinchenko, Oleksii
|
|
| Description |
У статті розглянуто книгу Бориса Навроцького «Мова та поезія» (1925) як спробу побудови цілісної літературної теорії на основі лінгвістичного підходу Олександра Потебні. Полемічні контексти ідей Навроцького становлять: інтуїтивізм Б. Кроче, релятивізм К. Фосслера, неокантіанство, символізм А. Бєлого, російський формалізм, лінгвістичні теорії Ф. Фортунатова, І. Бодуена де Куртене та А. Марті, експериментальна психологія тощо. В цьому розмаїтті теорій науковець послідовно відстоює принципи, орієнтовані на теорію Потебні, а саме: кожен елемент тексту стає вагомим у художньому творі лише через зумовленість із внутрішньою формою; в художньому творі всі елементи можуть витворювати образні уявлення: внутрішня форма, граматична форма, «гра прикмет» зі сфери «прозаїчного значення» тощо; образи – це лише перехід до «рації» твору; буквальне сприйняття – неприйнятне для розуміння твору в цілому. Чи не найважливішим аспектом літературної теорії Навроцького стало розуміння слова як зв’язку людини з космосом. У річищі матеріалістичної науки 1920-х років цей рефрен його роботи практично лишався непомітним, як власне й сама його спроба розширити межі теорії Потебні, зокрема на аналіз ритміки, фоніки й композиції художнього твору, а також лірики.
The present article deals with the Borys Nawrocki’s book called “Language and poetry” (1925) as a try of building the holistic literary theory based on the Alexander Potebnja’s linguistic approach. The polemical contexts of Borys Nawrocki’s ideas are: Benedetto Croce’s intuitionism, Karl Vossler’s relativism, Neo-Kantianism, Andrei Bely’s symbolism, Russian formalism, Philip Fortunatov’s, Baudouin de Courtenay’s and Marty’s linguistic theory, experimental psychology etc. In this variety of theories the scientist in series defends principles which are oriented on the Alexander Potebnja’s theory, namely: each text element is important in the artwork only through the relation with the internal form; all the literary work elements can form the figurative representations – the internal form, grammatical form, “game of signs” of the “prosaic meaning” etc.; images are just the transition to the “sense” of work, the literal reception is unacceptable for understanding the work in general.One of the most important aspects of Nawrocki’s literary theory became the understanding the word as a relationship between human being and space. In the flowing of the materialistic science of the twenties this refrain has remained almost unnoticed just as his attempt to expand the borders of Potebnja’s theory – in particular to the rhythm analysis, phonics and composition of literary work and poetry. В статье рассмотрено книгу Бориса Навроцкого «Язык и поэзия» (1925) как попытку создания целостной литературной теории на основании лингвистического подхода Александра Потебни. Полемические контексты идей Навроцкого становят: интуитивизм Б.Кроче, релятивизм К.Фосслера, неокантианство, символизм А.Белого, русский формализм, лингвистические теории Ф.Фортунатова, И.Бодуэна де Куртенэ та А.Марти, экспериментальная психология и т.д. В таком множестве теорий ученый последовательно отстаивает принципы, ориентированные на теорию Потебни, а именно: каждый элемент текста существенен в художественном произведении только благодаря обусловленности внутренней формой; в художественном произведении все элементы могут создавать образные представления: внутренняя форма, грамматическая форма, «игра примет» из сферы «прозаического значения» и т.д.; образы – это лишь переход к «рации» произведения; буквальное восприятие – неприемлимое для понимания произведения в целом. Существенным аспектом литературной теории Навроцкого есть понимание слова ка связи человека с космосом. В русле материалистической науки 1920-х годов, этот реврен его работы практически остался незамеченным, как собственно и сама его попытка расширить границы теории Потебни, в частности на анализ ритмики, фоники и композиции художественного произведения, а также лирики |
|
| Publisher |
Borys Grinchenko Kyiv University
|
|
| Date |
2015-07-01
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/151
10.28925/2311-259x.2018(1)1516 |
|
| Source |
Synopsis: Text, Context, Media; Nr 2(10) (2015)
Синопсис: текст, контекст, медіа; № 2(10) (2015) Синопсис: текст, контекст, медиа; № 2(10) (2015) Synopsis: Text, Context, Media; No 2(10) (2015) 2311-259X 10.28925/2311-259x.2018.1 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/151/139
|
|
| Rights |
Авторське право (c) 2019 Oleksii Sinchenko
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
|