Запис Детальніше

Самопроектирование как фактор развития личности

Електронна бібліотека НАПН України

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Relation http://lib.iitta.gov.ua/7425/
 
Title Самопроектирование как фактор развития личности
Самопроектування як чинник розвитку особистості
Self designing as a factor of personality development
 
Creator Чепелєва, Н.В.
 
Subject 1 Philosophy. Psychology
 
Description Рассматривается проблема самопроектирования
личности в контексте постнеклассической психологии.
Самопроектирование определяется как способность личности
действовать исходя из собственного замысла, проекта.
Самопроектирование базируется на интерпретации и осмыслении
предыдущего личного и социокультурного опыта путем
погружения в социокультурное дискурсивное пространство и
создания собственного смыслового пространства, выступающего
важнейшим фактором личностного развития.
Предложена трактовка личностного проекта как
осмысленной версии человеческого бытия. Будучи воплощенным в
дискурсивной форме, он дает возможность личности осознавать
себя и выстраивать траекторию своего развития,
соответствующую собственным целям и задачам. Такой проект
становится смысловой доминантой, базисным центром
смыслообразования, открывая перспективы дальнейшего
личностного роста.
Выделены пути личностного самопроектирования:
интерпретация и реинтерпретация личного и социокультурного
опыта, построение собственной символики; порождение личных
нарративов и концепций собственной жизни. Показано, что
основными дискурсивными формами, в которых может
воплощаться личностный проект являются нарративы, мифы,
легенды о себе, личностные концепции.
Охарактеризованы особенности построения личностных
проектов на разных этапах развития. На первом, биологическом,
этапе личность действует по нормативным проектам, заданным
взрослыми. На втором – социальном, заимствует проекты,
заданные социокультурным пространством. И только на третьем,
личностном, этапе появляется способность к созданию
собственных проектов, позволяющих выстраивать траекторию
собственной жизни и собственного развития.
Розглядається проблема самопроектування
особистості у контексті постнекласичної психології.
Самопроектування визначається як здатність особистості діяти
за власним задумом, проектом, планом. Самопроектування
базується на інтерпретації та осмисленні попереднього
особистого та соціокультурного досвіду, що здійснюється шляхом
занурення у соціокультурний дискурсивний простір та створення
власного смислового простору, який виступає як вагомий чинник
особистісного зростання.
Запропоновано тлумачення особистісного проекту як
осмисленої версії людського буття. Будучи втіленим у дискурсивній
формі, він дає можливість особистості усвідомлювати себе та
вибудовувати траєкторію свого розвитку, яка відповідає власним
цілям і завданням. Такий проект стає смисловою домінантою,
базисним центром смислоутворення, відкриваючи перспективи
подальшого особистісного зростання.
Виділено основні шляхи особистісного самопроектування:
інтерпретація та реінтерпретація особистого і соціокультурного
досвіду; побудова власної символіки, породження особистих
наративів та концепцій власного життя. Показано, що основними
дискурсивними формами, в яких може втілюватися особистісний
проект, є наративи, міфи, легенди про себе, особистісні концепції.
Схарактеризовано особливості побудови особистісних
проектів на різних етапах розвитку. На першому, біологічному,
етапі особистість діє за нормативними проектами, що задаються
дорослими. На другому – соціальному, запозичує проекти, що задані
соціокультурним простором. І лише на третьому, особистісному,
етапі з’являється здатність до створення власних проектів, що
дозволяють вибудовувати траєкторію власного життя і власного
розвитку.
The problem of self designing considered in the context of postnon-
classical psychology. Self designing is defined as a way of the
personality to act on the basis of their own plan, design. Self-designing is
based on the interpretation and understanding of previous personal and
socio-cultural experience by immersion in a socio-cultural discursive
space and by creation of own sense space as important factor in
personal development.
Interpretation of the personal design as a meaningful version of
human existence is proposed. Being embodied in the discursive form, it
gives the possibility of personality awareness and builds the trajectory of
its development corresponding to own aims and objectives. Such design
becomes a sense dominant, basic centre of meaning creating that opens
prospects for further personal growth.
The ways of personal designing are identified: interpretation and
reinterpretation of personal and socio-cultural experience, own symbols
building; generation of personal narratives and of conception of human
life. It is shown that the main discursive forms, which may implement
personal design, are narratives, myths, legends about yourself, personal
conception.
The features of the construction of personal design at various
stages of development are characterized. At the first, biological, stage
personality acts on regulatory design, specified by adults. On the second
– the social, design are given by sociocultural space. And on the third,
personal, stage there is an ability to create specific designs to build the
trajectory of his own life and own development.
 
Publisher ЖДУ ім. І. Франка
 
Date 2014
 
Type Article
PeerReviewed
 
Format application/pdf
 
Language uk
 
Rights cc_by_nc_nd
 
Identifier http://lib.iitta.gov.ua/7425/1/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0.pdf
Чепелєва, Н.В. (2014) Self designing as a factor of personality development Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України: психологічна герменевтика, 8 (Том ІІ). pp. 4-15. ISSN 2072 –4772