LOCAL NON-PROGRESSIVE DETACHMENT OF CHORION AND PLACENTA IN WOMEN WITH MARKERS OF CONNECTIVE TISSUE UNDIFFERENTIATED DYSPLASIA.
Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
LOCAL NON-PROGRESSIVE DETACHMENT OF CHORION AND PLACENTA IN WOMEN WITH MARKERS OF CONNECTIVE TISSUE UNDIFFERENTIATED DYSPLASIA.
ЛОКАЛЬНОЕ НЕПРОГРЕССИРУЮЩЕЕ ОТСЛОЕНИЕ ХОРИОНА И ПЛАЦЕНТЫ У ЖЕНЩИН С МАРКЕРАМИ НЕДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЙ ДИСПЛАЗИИ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ. ЛОКАЛЬНЕ НЕПРОГРЕСУЮЧЕ ВІДШАРУВАННЯ ХОРІОНА ТА ПЛАЦЕНТИ У ЖІНОК З МАРКЕРАМИ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ. |
|
| Creator |
Rymarchuk, M. I.
|
|
| Description |
Nowadays, the role of vascular endothelium, vasoactive factors in thedevelopment and course of gestational complications of local non-progressive detachment of the placenta and chorion remains understudied. The study surveys 80 women diagnosed with premature placental chorion in the first trimester of pregnancy. Qualitative determination of levels of undifferentiated dysplasia of connective tissue and vascular endothelial growth factor in the serum of pregnant women allows to assess the extent of dysadaptation of placenta and to predict the severity of possible perinatal outcomes. The conducted studies have found that pregnant women at risk (the first experimental group) for the development of placental dysfunction show an inadequately decreased production of vascular endothelial growth factor. In addition, the study of the dynamics of the growth of neurospecificenolase synthesis during gestation showed high rates of indicators of the given neurotransmitter in patients of the research groups already in the middle of the second and early third trimester followed by its dynamic increase in themanifestation of clinical signs of gestational complications. The level of vascular endothelial growth factor and neurospecific enolase in serum may be both an early prognostic marker characterizing the initial signs of the defectionof trophoblast invasion and a prognostic transmitter that is detected long before the clinical manifestation of gestational complications and placental dysfunction.
Вопрос роли недифференцированной дисплазии соединительной ткани в развитии локального непрогрессирующего отслоения хориона и плаценты,а также ее влияния на частоту маточно-плацентарной апоплексии и целесообразности целевой медикаментозной коррекции при гестации у женщин с диспластическими изменениями соединительной ткани в настоящее время является закономерным и актуальным. Было обследовано 150 пациенток, среди которых 120 пациенток - женщины с клиническими и инструментальными признаками локальной непрогрессирующей отслойки хориона и плаценты. Контрольную группу составили 30 беременных женщин без акушерской и соматической патологии. Оценивали наличие признаков недифференцированной дисплазии соединительной ткани по фенотипическойкарте ОІевїЬу с определением клинической значимости совокупности фенотипических признаков в рамках легкой, средней и тяжелой степеней дисплазии по формализованной методике Л. Н. Фоминой. Ретроспективныйанализ распространенности недифференцированной дисплазии соединительной ткани позволил выделить стабильно высокий удельный вес женщин с клинически значимым диспластическим фенотипом - 82,39 %.Отягощенный соматический анамнез имел место в 57,5 % беременных женщин основной группы. Суммируя обнаруженные маркеры, имеющие отношение к патологии соединительной ткани, а также стигмыдисэмбриогенеза, слабо выраженную степень недифференцированной дисплазии соединительной ткани имели 22.5 % обследованных, умеренно выраженную - 23,33 %, в группе контроля 10 % и 6,6 % соответственно.Беременные с маркерами недифференцированной дисплазии соединительной ткани (большой рост, пролапс митрального клапана, нефроптоз, трахеобронхиальная дисфункция, варикозная болезнь, миопия и т. д.)составляют группу риска по развитию локальной непрогрессирующей отслойки хориона и плаценты и требуют тщательного динамического мониторинга и УЗИ-контроля. У женщин с фенотипическими признакаминедифференцированной дисплазии соединительной ткани и локальным отслоением плаценты и хориона наиболее частыми осложнениями гестационного процесса были ранний токсикоз, угроза самопроизвольноговыкидыша, преэклампсия различной степени тяжести, патология плацентации с признаками дистресса плода при беременности, преждевременный разрыв плодных оболочек и преждевременные роды, рождения маловесных детей. В родах достоверно часто отмечено слабость родовой деятельности, патологическую кровопотерю и травматизм мягких тканей родовых путей. Высокая частота акушерских осложнений, в том числе акушерского травматизма и патологической кровопотери, требует тщательного осторожного наблюдения в родах, бережной акушерской помощи при рождении, тщательного осмотра родовых путей и профилактики кровотечения в родах и послеродовом периоде. Питання ролі недиференційованої дисплазії сполучної тканини в розвитку локального непрогресуючого відшарування хоріона та плаценти, а також її впливу на частоту матково-плацентарної' апоплексії' та доцільності цільової' медикаментозної' корекції' під час гестації у жінок з диспластичними змінами сполучної'тканини на даний час є закономірним та актуальним. Було обстежено 150 пацієнток, серед яких 120 пацієнток - жінки з клінічними та інструментальними ознаками локального непрогресуючого відшарування хоріона та плаценти. Контрольну групу склали 30 вагітних жінок без акушерської' та соматичної' патології. Оцінювали наявність ознак недиференційованої' дисплазії' сполучної' тканини згідно з фенотипічною картою ОІевїЬу з визначенням клінічної' значимості сукупності фенотипічних ознак у рамках легкого, середнього та тяжкого ступенів дисплазії' за формалізованою методикою Л. Н. Фоміної. Ретроспективний аналізпоширеності недиференційованої' дисплазії' сполучної' тканини дозволив виділити стабільно високу питому вагу жінок з клінічно значимим диспластичним фенотипом - 82,39 %. Обтяжений соматичний анамнез мав місце у 57.5 % вагітних жінок основної' групи. Сумуючи виявлені маркери, що мають відношення до патології' сполучної' тканини, а також стигми дизембріогенезу, слабо виражений ступінь недиференційованої' дисплазії' сполучної' тканини мали 22,5 % обстежених, помірно виражений - 23,33 %, в групі контролю 10 % та 6,6 % відповідно. Вагітні з маркерами недиференційованої' дисплазії' сполучної' тканини (високорослість, пролапс мітрального клапана, нефроптоз, трахеобронхіальна дисфункція, варикозна хвороба, міопія тощо) складають групу ризику щодо розвитку локального непрогресуючого відшарування хоріона та плаценти й потребують ретельногодинамічного моніторингу та УЗД-контролю. У жінок з фенотипічними ознаками недиференційованої' дисплазії' сполучної тканини й локальним відшаруванням плаценти та хоріона найбільш частими ускладненнямигестаційного процесу були ранній токсикоз, загроза мимовільного викидня, прееклампсія різного ступеня тяжкості, патологія плацентації з ознаками дистресу плода при вагітності, передчасний розрив плідних оболонок тапередчасні пологи, народження маловагових дітей. В пологах достовірно часто відмічено слабкість пологової' діяльності, патологічну крововтрату та травматизм м'яких тканин родових шляхів. Висока частота акушерськихускладнень, у тому числі акушерського травматизму та патологічної' крововтрати, вимагає ретельного обережного дослідження в пологах, бережної' акушерської' допомоги при народженні, ретельного огляду пологових шляхів і профілактики кровотечі в пологах та післяпологовому періоді. |
|
| Publisher |
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2015-07-13
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion — |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/4810
10.11603/24116-4944.2015.2.4810 |
|
| Source |
Actual Problems of Pediatry, Obstetrics and Gynecology; Том 16, № 2 (2015)
Актуальные вопросы педиатрии, акушерства и гинекологии; Том 16, № 2 (2015) Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології; Том 16, № 2 (2015) 2411-4944 10.11603/24116-4944.2015.2 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
http://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/4810/4447
|
|
| Rights |
##submission.copyrightStatement##
|
|