Організація тотальної фіксації та видання свідчень про Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років: системні підходи
Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету "Львівська політехніка"
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Організація тотальної фіксації та видання свідчень про Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років: системні підходи
|
|
| Creator |
Гнатюк, В. М.
|
|
| Subject |
збірники свідчень
тотальна фіксація спогадів районні держадміністрації порайонний принцип Всеукраїнський координаційний комітет Голодомори 1932–1933 рр. та 1946–1947 рр. holodomors 1932–1933 and 1946–1947 years collecting testimonies a Centre of coordination total fixation |
|
| Description |
Обґрунтовано актуальну потребу якнайшвидшої організації тотального, в межах кожного населеного пункту колишньої підрадянської України, записування свідчень про Голодомори 1932–1933 рр. та 1946–1947 рр. Терміновість цього завдання зумовлена дуже похилим віком потенційних інформаторів, яким нині уже виповнилося 80–90 років, а його актуальність – потребою максимально повної фіксації документів усної історії із зазначеної тематики, а також розгортанням досліджень регіональних особливостей Голодомору в різних місцевостях та картографуванням явищ Голодоморів, що його вже розпочали українські науковці. Швидко зібрати фактичний матеріал в усіх населених пунктах України, що зазнали страхіть Голодоморів, а також увести його в науковий обіг за допомогою архівації та видання відповідних збірників можна лише із застосування системних підходів. Ключовим моментом тут повинно бути створення Всеукраїнського координаційного комітету, який мав би зорганізувати всю роботу, видати потрібні науково-методичні матеріали для записувачів, налагодити зв’язок з органами районної влади усіх регіонів колишньої підрадянської України. Основним контингентом записувачів, найбільше підготовлених до цієї роботи, автор вважає педагогів місцевих шкіл, а також студентів і викладачів ВНЗ, яких Всеукраїнський координаційний комітет разом із відповідними структурами райдержадміністрацій мав би відповідно зорганізувати. Зібраний польовий матеріал слід, на думку автора, архівувати, а також формувати з нього збірники спогадів про Голодомори і, за можливості, видавати їх в електронному чи паперовому вигляді, що дозволить швидко ввести їх у науковий обіг і використовувати в національно-патріотичному вихованні населення. Найоптимальніше структура таких збірників мала б складатися з трьох основних розділів: власне усних свідчень, копій архівних документів, що стосуються відповідних районів, аналітичної статті, яка виявила б специфіку розгортання процесів Голодомору в тому чи іншому районі в контексті всеукраїнських подій. Також, за можливості, до збірників можна долучати списки жертв Голодомору в кожному населеному пункті району, деякі історичні відомості про нього, рецепти сурогатного їдла, що його споживали місцеві мешканці в голодні роки тощо. Особливу увагу слід приділяти спогадам про Голодомор 1946–1947 рр., яких записано сьогодні незрівнянно менше, ніж спогадів про Голодомор 1932–1933 рр. Перші ж мають надзвичайно важливе консолідаційне значення для української нації, оскільки мільйони людей з Центральної та Східної України було врятовано завдяки допомозі мешканців Західної України. Слід розгортати записування спогадів про Голодомори і від жителів Західної України, особливо в колишніх прикордонних областях із підрадянськими територіями, що розкривало б нові аспекти трагедії всієї нації. In the article the problem of the systematic approach to the total fixation and publication of the testimonies about holodomors 1932–1933 and 1946–1947 years is considered. The author proposes to create a Centre of coordination, that could to manage all the work. The centre could organize the groups of investigators of schoolteachers in all the regions, consult them, accumulate and publish all collected testimonies. The most preferable form of publishing are the regional books of such a structure: testimonies, archive documents and a large analytic article. The lists of the victims of Holodomor could be added hear as well as the names and the receipts of the courses, made by starving peasants at that time, the examples of the local folklore of the issue and cet. The especial significance have the testimonies about the Holodomor of 1946–1947 years because of their consolidation role for the Ukrainian society. At that time a lot of Ukrainians from East Ukraine saved their lives bying and changing bread in the West Ukraine. The collecting of the testimonies organized in such a way can help to make all the work very quickly during several months and then during 2–3 years to publish regional books where all the facts of starvation in Ukraine will be reflected. This mode of collecting testemonies was used by auther during preparing for publishing the book «Голодовка. Переяславщина в 1932–1933 роках. Свідчення» (Київ; Нью-Йорк, 2000). |
|
| Date |
2014-12-11T10:58:38Z
2014-12-11T10:58:38Z 2014 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Гнатюк В. М. Організація тотальної фіксації та видання свідчень про Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років: системні підходи / В. М. Гнатюк // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – 2014. – № 784 : Держава та армія. – С. 175–181. – Бібліографія: 8 назв.
http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/25567 |
|
| Language |
ua
|
|
| Publisher |
Видавництво Львівської політехніки
|
|