Запис Детальніше

OPTIMIZATION OF THE METHODS FOR PRENATAL DIAGNOSIS OF RH-CONFLICT

Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title OPTIMIZATION OF THE METHODS FOR PRENATAL DIAGNOSIS OF RH-CONFLICT
ОПТИМИЗАЦИЯ МЕТОДОВ ПРЕНАТАЛЬНОЙ ДИАГНОСТИКИ РЕЗУС-КОНФЛИКТА.
ОПТИМІЗАЦІЯ МЕТОДІВ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ РЕЗУС-КОНФЛІКТУ.
 
Creator Nechay, O. S.
 
Description Studing new approaches of managingpregnants with immunological-conflict diseases remains actual issue. Prenatal diagnostic of hemolitic disease is the most difficult. It requiresconfirmation of the fact of the disease, level of sensitization and degree of mother's antibodies impact on fetus. High anti-Rh antibody titer showsonly probability of fetus damage and development of haemolytic disease of newborn. We studied 120 pregnant women with Rh sensitization.We performed amniocentesis in 31 cases from 16 to 37 weeks of pregnancy for determination of rhezus factor of fetus. 5 of those patients hadRh-negative blood type. In 26 cases pregnantwere diagnosed by Rh sensitization from 1:2 to 1:512 titer, but had no ultrasound features of Rhconflict.In 21 cases fetus Rh-positive factor were determined, meanwhile 5 (23,8%) patients had Rh-negative fetus blood type with anti-Rhantibody titer from 1:64to 1:512. It helped of avoiding of stimulation of preterm delivery and it redused duration of stay in hospital. Pregnantswith Rh-positive fetus blood type and had Rh-sensitization remained in hospital under doctor's control and were undergoing dynamicmeasurement of Rh-antibodies titer in the blood, ultrasound examination. The results were verified after delivery.
Изучение новых подходов к ведениюбеременности у женщин с иммунными конфликтами остается актуальной проблемой. Наибольшие трудности вызываетпренатальная диагностика гемолитической болезни. Она предусматривает как установление факта и уровня сенсибилизацииэритроцитарными антигенами, так и определение степени поражения внутриутробного плода антителами матери. Высокийтитр антител свидетельствует лишь о вероятности повреждения плода и развития гемолитической болезни новорожденного.Среди 120 беременных с изосенсибилизацией для установления резус-фактора плода, пренатальная диагностика былапроведена в 31 женщины в сроки от 16 до 37 недель беременности. Первым 5 беременным с резус-отрицательным типомкрови'резус-фактор'плода'определялся'при'проведении'трансабдоминального'амниоцентеза'с'целью'кариотипирования'плода.Следующие 26 амнтоцентезов было проведено у беременных с резус-сенсибилизацией, у которых неоднократно определялисьв крови антирезусные антитела в титре от 1:2до1:512, но по данным ультразвуковой диагностики без признаков резусконфликта. В 21 обследованных беременныхустановлено, что плод был резус-положительный, ау5 (23,8 %) беременных ссенсибилизацией и высокими титрами антител от 1:64 до 1:512 - был установлен резус-отрицательный тип крови у плода. Этопозволило предотвратить у них досрочное родоразрешение и сократить время пребывания в стационаре. Беременные сизосенсибилизацией по резус-фактору, у которых плод был резус-положительным, продолжили пребывание в стационаре поднаблюдением акушеров-гинекологов, в динамике проводилось определение титра антирезусных антител в крови, проведенияультразвукового исследования. Полученные результаты были верифицированы после рождения детей.
Вивчення нових підходів до веденнявагітності у жінок з імунними конфліктами залишаються актуальною проблемою. Найбільші труднощі викликає пренатальнадіагностика гемолітичної'хвороби. Вона передбачає як встановлення факту та рівня сенсибілізації'еритроцитарними антигенами,так і визначення ступеня ураження внутріутробного плоду антитілами матері. Високий титр антитіл свідчить лише провірогідність пошкодження плоду і розвитку гемолітичноїхвороби новонародженого. Серед 120 вагітних з ізосенсибілізацієюдля встановлення резус-фактора плоду, пренатальна діагностика була проведена у 31 жінки в терміни від 16 до 37 тижніввагітності. Першим 5 вагітним з резус-від'ємним типом крові резус-фактор плоду визначався при проведеннітрансабдомінального амніоцентезу з метою каріотипування плоду. Наступних 26 амнтоцентезів було проведено у вагітних зрезус-сенсибілізацією, у яких неодноразово визначалися в крові антирезусні антитіла в титрі від 1:2 до 1:512, але заданимиультразвукової діагностики без ознак резус конфлікту.У 21 обстежених вагітних встановлено, що плід був резус-позитивний,а у 5 (23,8%) вагітних із сенсибілізацією та високими титрами антитіл від 1:64 до 1:512 - був встановлений резус-від'ємнийтип крові у плода. Це дало можливість запобігти у них достроковому родорозрішенню та скоротити час перебування у стаціонарі.Вагітні з ізосенсибілізацією за резус-фактором, у яких плід був резус-позитивний, продовжили перебування в стаціонарі підретельним спостереженням акушер-гінекологів, в динаміці проводилося визначення титру антирезусних антитіл в крові,проведення ультразвукового дослідження. Отримані результати були верифікованні після народження дітей.
 
Publisher Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
 
Contributor —
—
—
 
Date 2014-12-12
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
—
 
Format application/pdf
 
Identifier http://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/5866
10.11603/24116-4944.2014.2.5866
 
Source Actual Problems of Pediatry, Obstetrics and Gynecology; № 2 (2014)
Актуальные вопросы педиатрии, акушерства и гинекологии; № 2 (2014)
Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології; № 2 (2014)
2415-301X
2411-4944
10.11603/24116-4944.2014.2
 
Language ukr
 
Relation http://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/5866/5372
 
Rights ##submission.copyrightStatement##