Спілкування як комунікація, взаємодія і діалог із Іншим: суб’єктний підхід
Електронна бібліотека НАПН України
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://lib.iitta.gov.ua/10012/
|
|
| Title |
Спілкування як комунікація, взаємодія і діалог із Іншим: суб’єктний підхід
Intercourse as communication, cooperation and dialogue with Other: subjective approach |
|
| Creator |
Омельченко, Ірина Миколаївна
|
|
| Subject |
37.01/.09 Special auxiliary table for theory, principles, methods and organization of education
376 Education, teaching, training of special groups of persons. Special schools |
|
| Description |
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню вивчення спілкування як комунікації, взаємодії і діалогу із Іншими у дітей середнього дошкільного віку та на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку із типовим і затриманим розвитком у руслі суб’єктного підходу. Автором визначено зміст категорій «комунікативна діяльність», «спілкування, «комунікація», «взаємодія» і «діалог». У процесі теоретичного аналізу виокремлено три основні елементи спілкування як діяльності: суб’єкт, активність, об’єкт та визначено розуміння їх структурного зв’язку. Розглянуто спілкування через призму видів комунікативної діяльності, які є містким поняттям, що охоплює процеси комунікації й взаємодії суб'єктів, у ролі яких можуть виступати окремі особистості та групи, реальні та уявні партнери. Визначено, що в суб’єкт-суб’єктному типі відносин Інший розглядається не як об’єкт, а як подібна до себе особистість, наділена суб’єктивністю. При цьому ставлення до іншої особистості персоналізоване, а Інший за таких обставин виступає в якості кінцевої мети, а не засобу для реалізації певних особистих завдань. Висвітлено, що найпоширенішою формою комунікації і взаємодії є діалог. Розкрито, що комунікація і взаємодія ініціюється при необхідності вирішення будь-якої проблеми, що виникла, а в діалозі проблема переноситься в нове смислове поле, з'являється можливість побачити її з інших позицій. Окреслено специфіку реалізації зовнішнього та внутрішнього діалогів у спілкуванні суб’єктів. З’ясовано, що зовнішній діалог визначається як форма суб'єкт-суб'єктної комунікації і взаємодії, при якій різні смислові позиції в спілкуванні розвиваються і здійснюються різними мовцями, а внутрішній діалог – один із способів перетворення суб'єктом емоційно насичених, особистісно та інтелектуально значущих смислів свідомості.
The article covers theoretical substantiation of study of intercourse as communication, cooperation and dialogue with Others of middle preschool age children and children during their transition from preschool to primary school years with typical and delayed development in line with the subjective approach. The author defined the categories of «communicative activity», «intercourse», «communication», «cooperation» and «dialogue». Theoretical analysis led to determination of three basic elements of communication as an activity: a subject, an activity and an object; their structural relationships were understood. Intercourse was examined in the light of types of communication activity that is a wide concept encompassing processes of communication and cooperation between subjects which may consist of individuals or groups, real or imaginary partners. It was determined that, at subject-subject type of relationships, «Other»was not seen as an object but was perceived as a personality alike a speaker endowed with subjectivity. At the same time, attitude toward another individual is personalized, and the Other person, in such circumstances, is perceived as an ultimate goal, but not as a tool for achievement of own goals. The dialogue is explained to be the most common form of communication and cooperation. It was revealed that communication and cooperation were initiated when a need was aroused to resolve a problem, and, during dialogue, the problem was transferred to a new semantic field, it is possible to view it from different positions. Features of implementation of external and internal dialogue during communicating acts of subjects were outlined. It was found out that the external dialogue is defined as a form of subject-subjects communication and cooperation, when different semantic positions in communication are being developed and implemented by various speakers; and the internal dialogue is one of ways for transformation by the subject of emotionally rich, personally and intellectually significant meanings of consciousness. |
|
| Publisher |
Аксіома
|
|
| Date |
2015
|
|
| Type |
Article
PeerReviewed |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://lib.iitta.gov.ua/10012/1/%D0%A1._%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%87%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%2028%202015.pdf
Омельченко, Ірина Миколаївна (2015) Intercourse as communication, cooperation and dialogue with Other: subjective approach Проблеми сучасної психології (28). pp. 375-384. ISSN 2227- 6246 |
|