The methodology of analysis of risks of tree that identifiers the state informative resources
Наукові журнали НАУ
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
The methodology of analysis of risks of tree that identifiers the state informative resources
Методология анализа рисков дерева идентификаторов государственных информационных ресурсов Методологія аналізу ризиків дерева ідентифікаторів державних інформаційних ресурсів |
|
| Creator |
Бучик, Сергій Степанович; Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова
|
|
| Subject |
Information Security
state informative resources; risk; risk management; risk level; asset; threat; vulnerability; counter-measure; attack UDC 004.056.5 Информационная безопасность государственные информационные ресурсы; риск; риск-менеджмент; уровень риска; угроза; уязвимость; контрмероприятия; атака УДК 004.056.5 Інформаційна безпека державні інформаційні ресурси; ризик; ризик-менеджмент; рівень ризику; актив; загроза; уразливість; контрзахід; атака УДК 004.056.5 |
|
| Description |
In the article the methodology of analysis of risks of tree of identifiers of state informative resources is shown. The actually place of analysis of risks of the informative safety at the state level is not certain, that stipulates the actuality of the realization of researches after this subject. This methodology is built on the basis of the first offered by the author two methods : the method of determination of level of risk of application of certain countermeasures in relation to certain resources, which will realize the methodology of “double three of defence” presented by the author before; the method of clusterization of risks on the basis of the transition shorting of binary relation of assets, which allows by division after corresponding α- by levels to get the clusters of state informative resources, which are grouped after the levels of risk. After that there is a possibility to trace the order of association in the clusters of state informative resources for their further analysis that can be conducted by the further receipt of optimal α- level, below which a risk is possible. The second method is logical addition of the first, thus at the evaluation of risks of informative safety a sufficient condition is the use only of the first method.
В статье представлена методология анализа рисков дерева идентификаторов государственных информационных ресурсов. Продемонстрировано, что фактически место анализа рисков информационной безопасности на государственном уровне не определенно, что в свою очередь обусловливает актуальность проведения исследований за указанной тематикой. Очерченная методология построена на основе впервые предложенных автором двух методах: методе определения уровня риска применения определенных контрмер относительно определенных ресурсов, который реализует ранее представленную автором методологию “двойной тройки защиты”; методе кластеризации рисков на основе транзитивного замыкания бинарного отношения активов, который позволяет путем разбиения за соответствующими α-уровнями получить кластеры государственных информационных ресурсов, которые сгруппированы за уровнями риска. В результате этого возникает возможность проследить порядок объединения в кластеры государственных информационных ресурсов для дальнейшего их анализа, который может осуществляться путем дальнейшего получения оптимального α-уровня, ниже которого риск является допустимым. Второй метод является логическим допол-нением первого, причем при оценивании рисков информационной безопасности достаточным условием является использование лишь первого метода. У статті викладена методологія аналізу ризиків дерева ідентифікаторів державних інформаційних ресурсів. Продемонстровано, що фактично місце аналізу ризиків інформаційної безпеки на державному рівні не визначено, що в свою чергу обумовлює актуальність проведення досліджень за вказаною тематикою. Окреслена методологія побудована на основі вперше запропонованих автором двох методів: методу визначення рівня ризику застосування певних контрзаходів щодо визначених ресурсів, яка реалізує раніше представлену автором методологію “подвійної трійки захисту”; методу кластеризації ризиків на основі транзитивного замикання бінарного відношення активів, яка дозволяє шляхом розбиття за відповідними α-рівнями отримати кластери державних інформаційних ресурсів, які згруповані за рівнями ризику. В результаті цього виникає можливість прослідити порядок об’єднання у кластери державних інформаційних ресурсів для подальшого їх аналізу, що може здійснюватись шляхом подальшого отримання оптимального α-рівня, нижче якого ризик є допустимим. Другий метод є логічним доповненням першого, причому при оцінюванні ризиків інформаційної безпеки достатньою умовою є використання лише першого методу. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2016-03-25
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
application/pdf application/pdf |
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/ZI/article/view/10116
|
|
| Source |
Ukrainian Information Security Research Journal; Том 18, № 1 (2016); 81-89
Защита информации; Том 18, № 1 (2016); 81-89 Захист інформації; Том 18, № 1 (2016); 81-89 |
|
| Language |
uk
|
|
| Rights |
Authors who publish with this journal agree to the following terms: Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
Авторы, публикующие в данном журнале, соглашаются со следующим: Авторы сохраняют за собой авторские права на работу и предоставляют журналу право первой публикации работы на условиях лицензии Creative Commons Attribution License, которая позволяет другим распространять данную работу с обязательным сохранением ссылок на авторов оригинальной работы и оригинальную публикацию в этом журнале.Авторы сохраняют право заключать отдельные контрактные договоронности, касающиеся не-эксклюзивного распространения версии работы в опубликованном здесь виде (например, размещение ее в институтском хранилище, публикацию в книге), со ссылкой на ее оригинальную публикацию в этом журнале.Авторы имеют право размещать их работу в сети Интернет (например в институтском хранилище или персональном сайте) до и во время процесса рассмотрения ее данным журналом, так как это может привести к продуктивному обсуждению и большему количеству ссылок на данную работу (См. The Effect of Open Access). Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). |
|