Топографоанатомічні особливості структур щічної ділянки у плодів людини
Цифровий Репозиторій - Інтелектуальні Фонди Буковинського державного медичного університету
Переглянути архів ІнформаціяПоле | Співвідношення | |
Title |
Топографоанатомічні особливості структур щічної ділянки у плодів людини
|
|
Creator |
Олійник І.Ю
Марценяк І.В Цигикало О.В. |
|
Subject |
щічна ділянка
привушна протока жирове тіло щоки краніометрія плід щечная область проток околоушной слюнной железы жировое тело щеки краниометрия плод buccal area parotid gland, corpus adiposum buccae, craniometry fetus |
|
Description |
З метою з’ясування топографоанатомічних особли- востей структур щічної ділянки у плодів людини, досліджено 74 препарати щічної ділянки плодів людини віком 4-9 місяців внут- рішньоутробного розвитку (90,0–410,0 мм тім’яно-п’яткової дов- жини; з яких: 35 плодів чоловічої статі і 39 – жіночої) з викорис- танням комплексу методів морфологічного дослідження (антро- пометрії, морфометрії, препарування, ін’єкції кровоносних судин, рентгенографії, реконструкції, статистичного аналізу). Встановлено, що привушна протока у всіх досліджених плодів через виражений розвиток жирового тіла щоки має дугоподібне спрямування, опуклістю вгору. Задня межа щічної ділянки від- повідає передньому краю жувального м’яза, який проектується на шкіру по лінії, яка починається від середини нижнього краю тіла нижньої щелепи і йде під прямим кутом від останньої до точки перетину з лінією між кутом нижньої щелепи і медіальним кутом ока, а далі – уздовж цієї лінії до перетину її з верхньою межею бічної ділянки обличчя. Критичними періодами розвитку щічної ділянки у плодів обох статей є 4-й місяць, друга половина 5-го – початок 6-го місяців розвитку. У плодів чоловічої статі брахі- морфного типу спостерігається більш інтенсивне і рівномірне збільшення площі щічної ділянки, а у плодів чоловічої статі долі- хоморфного типу простежується нерівномірний ріст показників і менші їхні абсолютні значення. З варіантів форми жирового тіла щоки плодів людини ми спостерігали: овальну, трикутну, дво- часточкову, тричасточкову форми та у вигляді зімкнутих основами пірамід. У 22 % спостережень виявлена додаткова привушна залоза. |
|
Date |
2016-05-17T07:30:12Z
2016-05-17T07:30:12Z 2015 |
|
Identifier |
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/10714
|
|
Format |
application/pdf
|
|
Publisher |
Галицький лікарський вісник, 2015, Т. 22, № 4 (частина 2)
|
|