LYSIMETER - A UNIQUE TOOL FOR MONITORING THE INTERACTIONS AMONG THE COMPONENTS OF ENVIRONMENT
Наукові журнали НАУ
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
LYSIMETER - A UNIQUE TOOL FOR MONITORING THE INTERACTIONS AMONG THE COMPONENTS OF ENVIRONMENT
Лизиметр - уникальный инструмент для контроля взаимодействия между компонентами среды Лізиметр - унікальний інструмент для контролю взаємодії між компонентами середовища |
|
| Creator |
Matušek, Ivan; Projekt Servis, Trnava, Slovakia, EKOSUR, Piešťany, Slovakia
Reth, Sascha; Umwelt Geräte Technik GmbH, Fresinig, Germany Heerdt, Christian; Umwelt Geräte Technik GmbH, Fresinig, Germany Hrčková, Katarína; Research Institute of Plant Production. National Agricultural and Food Centre Gubiš, Jozef; Research Institute of Plant Production. National Agricultural and Food Centre |
|
| Subject |
—
agriculture; complex study of ecosystems; environmental monitoring; hydrology; lysimeter research; modern field technologies in ecology; water distribution and balance 556.01.002.56(045) — гидрология; лизиметрические исследования; комплексное изучение экосистем; распределение и баланс воды; современные полевые технологии в экологии; сельское хозяйство; мониторинг окружающей среды 556.01.002.56(045) — гідрологія; лізиметричне дослідження; комплексне вивчення екосистем; розподіл і баланс води; сучасні польові технології в екології; сільське господарство; моніторинг навколишнього середовища 556.01.002.56(045) |
|
| Description |
Modern lysimeter facilities in connection with meteorological stations allow monitoring and evaluation of mutual basic components of the environment, such as water, air, soil and vegetation. Water is the most important component of the ecosystem and the component which connects all the other components. Therefore, we need to know the basic distribution and water balance in the different components of the environment to be able to interpret some processes in nature. Rainfall, which is the primary source of vital processes in the soil, is formed in the air. The amount of precipitation that gets into the soil and into the groundwater is affected by weather conditions. Primary distribution of rainwater is divided between infiltration, surface runoff, transpiration and evapotranspiration. The amount of water infiltrated into the soil and then evaporated by solar activity or activities of plants can be identified primarily by monitoring changes in weight. For this monitoring we use weighable lysimeter. This equipment with the monolith size of surface area 1 m2 and the depth of 1.5 m is able to follow online updates of weight of the 2 ton body with an accuracy of 100 g. When we add to quantification of leakages through the bottom layer, we obtain a comprehensive record of rainfall at the time in the natural environment of the individual components. The obtained data can be further interpreted in terms of the needs of hydrology, agriculture, and environmental studies, and according to the purpose and objectives for which we want to use them.
Современные лизиметрические объекты в комплексе с метеорологическими станциями позволяют осуществлять контроль и оценку основных компонентов окружающей среды, таких как вода, воздух, почва и растительность. Вода является наиболее важным элементом экосистемы и элементом, который соединяет все другие компоненты. Поэтому, мы должны знать основное распределение и водный баланс в различных компонентах окружающей среды, чтобы уметь интерпретировать любой процесс в природе. Количество осадков, которое является основным источником жизненно важных процессов в почве, формируется в воздухе. Количество осадков, которое попадает в почву и грунтовые воды, зависит от погодных условий. Первичное распределение дождевой воды делится между инфильтрацией, поверхностным стоком, транспирацией и эвапотранспирацией. Количество воды, проникающее в почву, а потом испаряющее за счет солнечной активности или деятельности растений можно определить, в первую очередь, путем мониторинга изменений в весе. Для этого мониторинга мы используем весомый лизиметр. Это оборудование размером с монолит, площадь поверхности которого 1 м2 и глубина 1,5 м, способно следить в онлайн режиме за обновлением массы весом в 2 тонны с точностью до 100 г. Когда мы добавляем к количественной оценке фильтрат нижнего слоя, мы получаем полноценный учет осадков в то же время в среде с отдельными компонентами. Полученные данные можно интерпретировать в терминах с точки зрения потребностей гидрологии, сельского хозяйства, окружающей среды и в соответствии с целями и задачами, для которых мы хотим их использовать. Сучасні лізиметричні об'єкти у зв'язку з метеорологічними станціями дозволяють здійснювати контроль та оцінку екосистемно пов'язаних основних компонентів довкілля, таких як вода, повітря, ґрунт і рослинність. Вода є найбільш важливим компонентом екосистеми та елементом, який поєднує всі інші компоненти. Тому необхідне знання щодо основного розподілу і водного балансу у різних компонентах довкілля, щоб інтерпретувати процеси в природі. Кількість опадів, що є основним джерелом життєво важливих процесів у ґрунті, формується в повітрі. Кількість опадів, що потрапляє в ґрунт і ґрунтові води, залежить від погодних умов. Первинний розподіл дощової води ділиться між інфільтрацією, поверхневим стоком, транспірацією та евапотранспірацією. Кількість води, що проникає в ґрунт, а потім випаровується за рахунок сонячної активності або діяльності рослин, можна визначити, у першу чергу, шляхом моніторингу змін у вазі. Для цього моніторингу ми використовуємо вагомий лізиметр. Це обладнання розміром з моноліт, площа поверхні якого 1 м2 і глибина 1,5 м, здатне стежити в онлайн режимі за оновленням ваги маси в 2 тони з точністю до 100 г. Коли ми додаємо до кількісної оцінки фільтрат нижнього шару, ми отримуємо повноцінний облік опадів в довкіллі щодо окремих компонентів. Отримані дані можна інтерпретувати з точки зору потреб гідрології, сільського господарства, довкілля та відповідно до цілей і завдань, для яких ми хочемо їх використовувати. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2016-06-21
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
application/pdf application/pdf |
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/10436
10.18372/2306-1472.67.10436 |
|
| Source |
Proceedings of the National Aviation University; Том 67, № 2 (2016); 69-75
Вестник Национального авиационного университета; Том 67, № 2 (2016); 69-75 Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 67, № 2 (2016); 69-75 |
|
| Language |
en
|
|
| Rights |
// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e |
|