ОЦІНКА ВИРОБНИЧОЇ КАНЦЕРОГЕННОЇ НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС РОБОТИ З ПРОТИПУХЛИННИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ
Державна електронна бібліотека з питань безпеки виробництва, охорони та гігієни праці
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
ОЦІНКА ВИРОБНИЧОЇ КАНЦЕРОГЕННОЇ НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС РОБОТИ З ПРОТИПУХЛИННИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ |
|
| Creator |
Шевченко В.І.
|
|
| Subject |
1.5. Травматизм та професійні захворювання
4.4. Теоретична медицина 4.5. Профілактична медицинa |
|
| Description |
Вступ. Протягом останніх 30 років лікування багатьох онкологічних захворювань базується на протираковій хіміотерапії. Зростання кількості пацієнтів, які потребують хіміотерапії, використання на сучасному етапі високодозової хіміотерапії з поєднанням кількох препаратів, широке застосування для лікування неракових захворювань, призводить до збільшення негативних впливів на здоров’я медичних працівників, з формуванням високого ризику виникнення виробничо зумовленої онкологічної патології. Мета дослідження. Оцінити виробничу канцерогенну небезпеку для медичних працівників під час використання протипухлинних лікарських засобів. Матеріали та методи дослідження. Проводили поглиблений аналіз анатомо-терапевтично-хімічної класифікації лікарських засобів (АТХ) для виявлення лікарських засобів з канцерогенним потенціалом. Визначали промислове виробництво та використання лікарських засобів з канцерогенним потенціалом у сучасній клінічній практиці в світі та в Україні. Проводили оцінку експонування працівників галузі охорони здоров’я та фармацевтичної промисловості зазначеними лікарськими засобами та їхніх наслідків для здоров’я. Результати. Встановлено, що значна кількість працівників закладів охорони здоров’я (7,2 тис. осіб на один рік) зазнає потенційного ризику експонування на робочому місці лікарськими засобами із канцерогенним потенціалом (адріаміцином, азатіоприном, бусульфаном, діетилстільбестролом, етопозидом, магестролом, медроксипрогесте- роном, мелфаланом, прокарбазином гідрохлоридом, тамоксифеном, треосульфаном, хлорамбуцилом, циклофос- фамідом). Негативними наслідками для здоров’я експонованих працівників є зростання ризику виникнення гострої лейкемії, неходжкінської лімфоми, раку сечового міхура, молочної залози, матки, яєчника, шкіри, печінки та інші не канцерогенні наслідки для здоров’я. Висновки. Отримані дані є підставою для розробки у подальшому ризико-орієнтованої системи профілактики виробничо зумовленої захворюваності працівників закладів охорони здоров’я, які працюють із лікарськими засобами, що мають канцерогенний потенціал. |
|
| Publisher |
ТОВ «Видавничий дім «Авіцена»
|
|
| Date |
2015
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Identifier |
http://opb.org.ua/3289/1/5.pdf
Шевченко В.І. (2015) ОЦІНКА ВИРОБНИЧОЇ КАНЦЕРОГЕННОЇ НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС РОБОТИ З ПРОТИПУХЛИННИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ. Український журнал з проблем медицини праці (1(42)). с. 21-29. ISSN 2223-6757 |
|
| Relation |
http://opb.org.ua/3289/
|
|