Часопросторові параметри романів-метафор «Сто років самотності» Габрієля Гарсії Маркеса та «Око прірви» Валерія Шевчука
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/18289/
|
|
| Title |
Часопросторові параметри романів-метафор «Сто років самотності» Габрієля Гарсії Маркеса та «Око прірви» Валерія Шевчука
Пространственно-временные параметры романов-метафор «Сто лет одиночества» Габриэля Гарсии Маркеса и «Око бездны» Валерия Шевчука Fictional time and space in metaphorical novels “One hundred years of solitude” by Gabriel García Márquez and “Eye of abyss” by Valeriy Shevchuk |
|
| Creator |
Лазаревич, Наталія
|
|
| Subject |
Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
|
|
| Description |
У статті розглянуто часопросторові параметри романів «Сто років самотності» Габрієля Гарсії Маркеса та «Око прірви» Валерія Шевчука з точки зору приналежності цих двох творів до метажанру роману-метафори. Художній час виступає як символ більш тривалого історичного часу («Сто років самотності») або засіб репрезентації позачасових світоглядних питань («Око прірви»). У романах художній час містить ознаки лінійності та циклічності водночас, що наближує їх до міфу. Художній простір розбито на нерівнозначні частини, задає характер дій персонажів; перехід з одного локусу в інший є ускладненим. У творі Габрієля Гарсії Маркеса у фокусі зображення постійно знаходиться топос Макондо, а персонажі постають об’єктами уваги оповідача лише на час їхнього перебування в цьому топосі. У романі Валерія Шевчука поділ на топоси відповідає поділу тексту на композиційні частини. Часопросторові параметри цих двох творів є не просто фоном розгортання подій, а самодостатнім предметом зображення, що зумовлено специфікою метажанру: роман-метафора являє собою не розповідь про події, а створення художньої моделі реальності. В статье рассматриваются пространственно-временные параметры романов «Сто лет одиночества» Габриэля Гарсии Маркеса и «Око бездны» Валерия Шевчука с точки зрения принадлежности этих произведений к метажанру романа-метафоры. Художественное время выступает как символ более продолжительного исторического времени («Сто лет одиночества») или средство репрезентации вневременных мировоззренческих вопросов («Око бездны»). В романах художественное время имеет признаки линейности и цикличности одновременно, что и сближает их с мифом. Художественное пространство делится на неравные отрезки, задает характер действий персонажей; переход из одного локуса в другой является усложненным. В произведении Габриэля Гарсии Маркеса в фокусе изображения постоянно находится топос Макондо, а персонажи становятся объектами внимания рассказчика только на время пребывания в этом топосе. В романе Валерия Шевчука разделение на топосы соответствует разделению текста на композиционные части. Пространственно-временные параметры в этих двух произведениях являются не просто фоном развития событий, но и самодостаточным предметом изображения, что обусловлено спецификой метажанра: роман-метафора является не рассказом о событиях, а созданием художественной модели реальности. The article deals with the issue of parameters of time and space in the novels “One Hundred Years of Solitude” by Gabriel García Márquez and “Eye of Abyss” by Valeriy Shevchuk from the prospective of both texts belonging to the metagenre of metaphorical novel. Fictional time in the novels symbolizes historical time in general (“One Hundred Years of Solitude”) or represents eternal philosophical problems (“Eye of the Abyss”). The fictional time of both novels combines features of linear and cyclic time, which makes them similar to myth. Fictional space is divided into separate unequally important parts, transition between locuses is complicated. In the novel by Gabriel García Márquez the topos of Macondo is always the center of focalization, and the characters are depicted only until they leave the town. In the novel by Valeriy Shevchuk the character’s transition from one topos to the other corresponds to transition between compositional parts of the text. Fictional time and space are no longer just a background for the unfolding of a story but objects of attention in themselves, this feature results from the metagenre specifics: a metaphorical novel aims not at telling a story but at creating a fictional model of reality. |
|
| Publisher |
Київський університет імені Бориса Грінченка
|
|
| Date |
2016
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/18289/1/N_Lazarevich_LP_8_2016_IF.pdf
Лазаревич, Наталія (2016) Часопросторові параметри романів-метафор «Сто років самотності» Габрієля Гарсії Маркеса та «Око прірви» Валерія Шевчука Літературний процес: методологія, імена, тенденції : зб. наук. пр. (філол. науки) (8). с. 71-75. |
|