Дисертація "Развитие системы повышения квалификации учителей народных школ в Украине второй половины ХІХ – начала ХХ века "
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/18332/
|
|
| Title |
Дисертація "Развитие системы повышения квалификации учителей народных школ в Украине второй половины ХІХ – начала ХХ века "
Дисертація "Развитие системы повышения квалификации учителей народных школ в Украине второй половины ХІХ – начала ХХ века " Дисертація "Развитие системы повышения квалификации учителей народных школ в Украине второй половины ХІХ – начала ХХ века " |
|
| Creator |
Петрощук, Наталія Романівна
|
|
| Subject |
Відгуки опонентів
|
|
| Description |
У дисертації подано цілісну картину розвитку системи підвищення кваліфікації вчителів народних шкіл в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Проаналізовано й систематизовано історіографію та джерельну базу з проблеми дослідження. Визначено та обґрунтовано періоди розвитку системи підвищення кваліфікації вчителів народних шкіл в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ століття), а саме: І період (1860–1899) – початковий громадсько-педагогічний, ІІ період (1899–1917) громадсько-державний, в межах яких виокремлено п’ять етапів. Визначено основні типи інституцій підвищення кваліфікації вчителів у досліджуваний період, а саме: курси (педагогічні, змішані, загальноосвітні, церковні, сільськогосподарські, предметні, систематичні курси-лекції) та з’їзди 18 (державні, земські, губернські, повітові, міські, літні, різдвяні, великодні) учителів народних шкіл; організаційно-змістові особливості основних інституцій підвищення кваліфікації (курси, з’їзди), форми, методи, періоди їх діяльності; висвітлено внесок громадських організацій, земств та окремих громадських діячів у підвищення кваліфікації народних учителів. До наукового обігу введено невідомі та маловідомі документи, що розширюють уявлення про розвиток системи підвищення кваліфікації народних учителів досліджуваного періоду. Теоретичні положення дисертації, джерельна база, поданий у додатках фактологічний матеріал можуть використовуватися при укладанні курсів історії педагогіки, написанні підручників і посібників з історії освіти, для подальших наукових історико-педагогічних досліджень. У дисертації подано цілісну картину розвитку системи підвищення кваліфікації вчителів народних шкіл в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Проаналізовано й систематизовано історіографію та джерельну базу з проблеми дослідження. Визначено та обґрунтовано періоди розвитку системи підвищення кваліфікації вчителів народних шкіл в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ століття), а саме: І період (1860–1899) – початковий громадсько-педагогічний, ІІ період (1899–1917) громадсько-державний, в межах яких виокремлено п’ять етапів. Визначено основні типи інституцій підвищення кваліфікації вчителів у досліджуваний період, а саме: курси (педагогічні, змішані, загальноосвітні, церковні, сільськогосподарські, предметні, систематичні курси-лекції) та з’їзди 18 (державні, земські, губернські, повітові, міські, літні, різдвяні, великодні) учителів народних шкіл; організаційно-змістові особливості основних інституцій підвищення кваліфікації (курси, з’їзди), форми, методи, періоди їх діяльності; висвітлено внесок громадських організацій, земств та окремих громадських діячів у підвищення кваліфікації народних учителів. До наукового обігу введено невідомі та маловідомі документи, що розширюють уявлення про розвиток системи підвищення кваліфікації народних учителів досліджуваного періоду. Теоретичні положення дисертації, джерельна база, поданий у додатках фактологічний матеріал можуть використовуватися при укладанні курсів історії педагогіки, написанні підручників і посібників з історії освіти, для подальших наукових історико-педагогічних досліджень. У дисертації подано цілісну картину розвитку системи підвищення кваліфікації вчителів народних шкіл в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Проаналізовано й систематизовано історіографію та джерельну базу з проблеми дослідження. Визначено та обґрунтовано періоди розвитку системи підвищення кваліфікації вчителів народних шкіл в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ століття), а саме: І період (1860–1899) – початковий громадсько-педагогічний, ІІ період (1899–1917) громадсько-державний, в межах яких виокремлено п’ять етапів. Визначено основні типи інституцій підвищення кваліфікації вчителів у досліджуваний період, а саме: курси (педагогічні, змішані, загальноосвітні, церковні, сільськогосподарські, предметні, систематичні курси-лекції) та з’їзди 18 (державні, земські, губернські, повітові, міські, літні, різдвяні, великодні) учителів народних шкіл; організаційно-змістові особливості основних інституцій підвищення кваліфікації (курси, з’їзди), форми, методи, періоди їх діяльності; висвітлено внесок громадських організацій, земств та окремих громадських діячів у підвищення кваліфікації народних учителів. До наукового обігу введено невідомі та маловідомі документи, що розширюють уявлення про розвиток системи підвищення кваліфікації народних учителів досліджуваного періоду. Теоретичні положення дисертації, джерельна база, поданий у додатках фактологічний матеріал можуть використовуватися при укладанні курсів історії педагогіки, написанні підручників і посібників з історії освіти, для подальших наукових історико-педагогічних досліджень. |
|
| Date |
2016
|
|
| Type |
Автореферат дисертації
NonPeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/18332/1/%D0%94%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86_%D1%8F%20%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%89%D1%83%D0%BA%20%D0%9D.%D0%A0.pdf
Петрощук, Наталія Романівна (2016) Дисертація "Развитие системы повышения квалификации учителей народных школ в Украине второй половины ХІХ – начала ХХ века " Кандидат thesis, Київський університет імені Бориса Грінченка. |
|