Типологія стандартів педагогічної освіти у країнах Західної Європи: особливості професійних стандартів дошкільних педагогів
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/18449/
|
|
| Title |
Типологія стандартів педагогічної освіти у країнах Західної Європи: особливості професійних стандартів дошкільних педагогів
Types of standards of teacher education in Western Europe: features professional standards of pre-school teachers Типология стандартов педагогического образования в странах Западной Европы: особенности профессиональных стандартов дошкольных педагогов |
|
| Creator |
Мельник, Наталія Іванівна
|
|
| Subject |
Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
|
|
| Description |
У педагогічній теорії і дискурсу, існують протилежні точки зору щодо підходу до викладання, педагогічної освіти та розвитку кар'єри на основі компетенцій як професійних стандартів. Критики стандартів культури заперечити, що стандарти вчитель може означати брати на нейтральній, технічної точки зору, з видом на природу знань вчителів, як context- і людини палітурці. Ця перспектива може привести до створення лінійних і причинно-наслідкові зв'язки між учителем поведінки і успішності учнів, з небезпекою забуття контекстуальних чинників. Інші закиди, що такі підходи: "розпорошити і фрагментировать роль вчителя, а не уявляючи її як в комплексному і єдине ціле»; підкреслити, вимірні поведінки і результатів до нехтування більш тонких якостей і ситуаційних чинників; привілей голос нормотворчого над різноманітними голосами вчителів; забути про розподілений або загальний характер викладання компетенцій; через інструменталіст і директивного підходу, призведе до того, що "робота вчителів видозмінені таким чином вони стають рятівниками знань, тестери успішності учнів і педагогічних техніків»; або • через "специфікації цілей, огляди діяльності можуть стимулювати вчителів вести себе способами, які є антитезою деяких фундаментальних освітніх цінностей, таких як альтруїзм, інтелектуальна незалежність. Дослідження проблем педагогічної освіти та професійного розвитку, передбачає, що педагогічний інтерес може привести до повторення моделі, але в основному пов'язані з глибокими переконаннями і думками, а також динамікою соціально-культурної ситуації. Соціально-культурні наслідки, пов'язані з ситуаціями і умовами використання і освоєння професійних знань, який передбачає розгляд предметних характеристик і з урахуванням кількості студентів. Таким чином, фокус служить інтерес, який варіюється від індивідуальних змін і розвитку підготовки вчителів і розробки в напрямку взаємодії між учителями та їх поведінки в різних навчальних ситуаціях, згаданих також характеристики зміна ситуації з освітою в гальмуванні або швидкому темпі. Результати дослідження також вказують на тенденцію до збільшення коло інтересів і пріоритетів вчителів - тенденція в русі від егоцентричної концепції освіти (вчитель будує процес навчання на основі їх інтересів і досвіду), щоб зосередитися на навчанні студентів, що вчитель створює процес навчання на основі інтересів студентів і їх потреб, освоєння цією метою його нові методи, підходи, інструменти та багато іншого. Проте, проведений аналіз освітніх стандартів не повністю вивчені, як відкритого науково-дослідних освітніх стандартів і вимог до компетентності педагогів дошкільної освіти, яка є перспектива подальшої роботи в цьому напрямку. In educational theory and discourse, there are contrasting views on an approach to teaching, teacher education and career development based on competences as professional standards. Critics of standards culture raise the objection that teacher standards can imply taking on a neutral, technical perspective, overlooking the nature of teacher knowledge as context- and person-bound. This perspective could lead to making linear and causal connections between teacher behaviours and student outcomes, with the danger of forgetting contextual factors. Other criticisms are that such approaches: ‘atomise and fragment the teacher’s role rather than representing it as in integrated and coherent whole’; emphasise measurable behaviours and outcomes to the neglect of more subtle qualities and situational factors; privilege the standard-setter’s voice over the teachers’ diverse voices; forget the distributed or shared nature of teaching competences; through an instrumentalist and prescriptive approach, lead to a situation where ‘the work of teachers is reconfigured so they become the deliverers of knowledge, testers of student outcomes and pedagogical technicians’; or • through ‘the specification of objectives, performance reviews may encourage teachers to behave in ways that are antithetical to certain fundamental educational values such as altruism, intellectual independence. Research into the problems of teacher education and professional development, suggests that pedagogical interest can lead to recurrence of the model, but mainly associated with deep convictions and opinions, as well as the dynamics of the socio-cultural situation. Socio-cultural impacts associated with the situations and conditions of use and mastery of professional knowledge, which involves consideration of subject characteristics and taking into account the number of students. The focus thus serves the interest, which varies from individual changes and developments in training teachers and developing in the direction of the interaction between teachers and their behavior in different teaching situations mentioned also features changing educational situation in braking or rapid pace. The survey results also indicate the trend of increasing range of interests and priorities of teachers - tendency in the movement from self-centered concept of education (teacher builds a learning process based on their interests and experience) to focus on teaching students that the teacher creates a learning process based on the interests of students and their needs, mastering this purpose his new methods, approaches, tools and more. However, the analysis carried out educational standards are not completely studied, as an open research educational standards and requirements for the competence of teachers of pre-school education, which is the prospect of further work in this direction. В педагогической теории и дискурса, существуют противоположные мнения относительно подхода к преподаванию, педагогического образования и развития карьеры на основе компетенций как профессиональных стандартов. Критики стандартов культуры возразить, что стандарты учитель может означать брать на нейтральной, технической точки зрения, с видом на природу знаний учителей, как context- и человека переплете. Эта перспектива может привести к созданию линейных и причинно-следственные связи между учителем поведения и успеваемости учащихся, с опасностью забвения контекстуальных факторов. Другие упреки, что такие подходы: "распылить и фрагментировать роль учителя, а не представляя ее как в комплексном и единое целое»; подчеркнуть, измеримые поведения и результатов к пренебрежению более тонких качеств и ситуационных факторов; привилегия голос нормотворческого над разнообразными голосами учителей; забыть о распределенный или общий характер преподавания компетенций; через инструменталист и директивного подхода, приведет к тому, что "работа учителей видоизменены таким образом они становятся спасителями знаний, тестеры успеваемости учащихся и педагогических техников»; или • через "спецификации целей, обзоры деятельности могут стимулировать учителей вести себя способами, которые являются антитезой некоторых фундаментальных образовательных ценностей, таких как альтруизм, интеллектуальная независимость. Исследование проблем педагогического образования и профессионального развития, предполагает, что педагогический интерес может привести к повторению модели, но в основном связаны с глубокими убеждениями и мнениями, а также динамикой социально-культурной ситуации. Социально-культурные последствия, связанные с ситуациями и условиями использования и освоения профессиональных знаний, который предполагает рассмотрение предметных характеристик и с учетом количества студентов. Таким образом, фокус служит интерес, который варьируется от индивидуальных изменений и развития подготовки учителей и разработки в направлении взаимодействия между учителями и их поведения в различных учебных ситуациях, упомянутых также характеристики изменение ситуации с образованием в торможении или быстром темпе. Результаты исследования также указывают на тенденцию к увеличению круг интересов и приоритетов учителей - тенденция в движении от эгоцентричной концепции образования (учитель строит процесс обучения на основе их интересов и опыта), чтобы сосредоточиться на обучении студентов, что учитель создает процесс обучения на основе интересов студентов и их потребностей, освоение этой целью его новые методы, подходы, инструменты и многое другое. Тем не менее, проведенный анализ образовательных стандартов не полностью изучены, в качестве открытого научно-исследовательских образовательных стандартов и требований к компетентности педагогов дошкольного образования, которая является перспектива дальнейшей работы в этом направлении. |
|
| Publisher |
Херсон
|
|
| Date |
2016
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/18449/1/Melnyk_N_I_PI_Herson_2016.pdf
Мельник, Наталія Іванівна (2016) Типологія стандартів педагогічної освіти у країнах Західної Європи: особливості професійних стандартів дошкільних педагогів Педагогічні науки, 2 (LXXI). с. 111-119. |
|