Некласичні підходи рефлексії легітимаційної проблематики в контексті розвитку соціальних наук
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/2921/
|
|
| Title |
Некласичні підходи рефлексії легітимаційної проблематики в контексті розвитку соціальних наук |
|
| Creator |
Тур, Микола Григорович
|
|
| Subject |
Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
|
|
| Description |
Філософській підхід до будь-якого соціально значимого предмету полягає передусім в виявленні його смисложиттєвих домінант. Якщо в цьому ключі поглянути на феномен освіти, то найчастіше граничний сенс її зводиться до функціонального виміру – сіяти розумне, добре, вічне. Отож філософія освіти виявляє безпосередній зв’язок із смисложиттєвими орієнтирами як граничними засадами легітимації соціальних інститутів (смислів), форм життя та соціальних практик. Проте сучасна освітня парадигма багато в чому ще зберігає інтенцій епохи Просвітництва, себто класичного типу раціональності. У практиці викладання соціальних та гуманітарних дисциплін все ще спостерігається догматизм в тлумаченні фундаментальних цінностей, сутності самості людини, соціальних процесів та інститутів без урахування розвитку логіки соціальних наук в процесі зміни філософських парадигм. В статті пропонується методологічний аналіз проблеми легітимації в контексті становлення загальної методології соціальних наук та її трансформації в процесі переходу від класичної до некласичної науки, які взасадничені, відповідно, на класичному і некласичному ідеали раціональності. На філософському рівні цьому відповідає зміна парадигми від філософії свідомості (епістемологічної парадигми) до комунікативної філософії. Формування передумов комунікативної моделі легітимації соціальних інститутів аналізується в поняттєвих рамках філософії практики, німецького історизму та неокантіанства, соціологічного нормативізму М.Вебера. Суть философского подходу до всякого социально значимого предмета состоит в экспликации его жизненно важных смыслов. Если в этом ключе рассмотреть феномен образования, то чаще всего конечный смысл его сводится до функционального измерения – сеять разумное, доброе, вечное. Следовательно, философия образования непосредственно связана из смысложизненными ориентирами как конечными принципами легитимаций социальных институтов (смыслов), форм жизни и социальных практик. Однако современная парадигма образования во многом сохраняет еще интенции эпохи Просвещения, т.е. классического типа рациональности. В практике преподавания социальных и гуманитарных дисциплин все еще наблюдается догматизм в истолковании фундаментальных жизненных ценностей, сущности самости человека, социальных процессов и институтов без учета развития логики социальных наук в ходе смены философских парадигм. В статье предлагается методологический анализ проблемы легитимации в контексте становления общей методологии социальных наук и ее трансформации в процессе перехода от классической до неклассической науки, в основу которых положены, соответственно, классический и неклассический идеалы рациональности. На философскому уровне этому соответствует смена парадигмы от философии сознания (эпистемологической парадигмы) до коммуникативной философии. Формирование предпосылок коммуникативной модели легитимации социальных институтов анализируется в понятийных рамках философии практики, немецкого историзма и неокантианства, социологического нормативизму М.Вебера. |
|
| Publisher |
Ін-т вищ. освіти Нац. акад. пед. наук України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Укр. акад. політич. наук.
|
|
| Date |
2006
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/2921/1/Tur_neklas.pidh_2006.pdf
Тур, Микола Григорович (2006) Некласичні підходи рефлексії легітимаційної проблематики в контексті розвитку соціальних наук Філософія освіти (2). с. 138-155. |
|