Запис Детальніше

Problems of Modern Development of National Distance Education

Журнал "Новітні комп'ютерні технології"

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Problems of Modern Development of National Distance Education
Проблемы современного развития отечественного дистанционного образования
Проблеми сучасного розвитку вітчизняної дистанційної освіти
 
Creator Гевлич, Іван Генадійович
Гевлич, Лариса Леонідівна
 
Description The paper analyzes the basic steps of the development of distance education, which were made in Ukraine in recent years. Based on this analysis, it can be stated very sad conclusion - the state does not help educational institutions to disseminate distance education system, leaving them to fend for themselves in this important matter. This vicious practice must be immediately breaked. Because the characteristics of distance education, such as flexibility, a large audience of students and social equity , efficiency , quality , etc., are the signs of a civilized learning process and tolerant society.
В статье проанализированы основные шаги по развитию дистанционного образования, которые были сделаны в Украине в последние годы. Исходя из этого анализа можно констатировать очень печальный вывод - государство не помогает учебным заведениям распространять систему дистанционного образования , бросив их в этом важном деле на произвол судьбы. Эту порочную практику нужно немедленно ломать, потому что характерные черты дистанционного образования, такие как гибкость, большая аудитория и социальное равенство слушателей, экономичность, качество и другие, являются признаками цивилизованного учебного процесса толерантного общества .
Світовий процес розвитку інформаційного суспільства, вітчизняні соціально-економічні процеси, спрямовані на вступ України до європейського та світового товариства, призводять до безумовної необхідності розвитку дистанційної освіти.Ґрунтовні кроки, що їх зробила Україна в цьому напрямку, знайшли відображення у чисельних нормативних документах: Національній програмі «Освіта. Україна ХХІ сторіччя», Законах України «Про Національну програму інформатизації», «Про вищу освіту», Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні, Програмі розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки, Положенні про дистанційне навчання тощо.Але разом з тим як в площині теоретичного обґрунтування, так і практичного втілення ідей дистанційної освіти існують серйозні проблеми.Вже у 2000 р. на державному рівні відзначалося, що сучасний стан розвитку дистанційного навчання не надає змоги українцям задовольняти освітньо-інформаційні потреби через телекомунікаційні мережі, що всі навчальні заклади, які самостійно впроваджують технології дистанційного навчання, наштовхуються на реальні труднощі, тому нагальною є потреба цільового фінансування, координації спільних дій державних органів та навчальних закладів, державного нормативно-правового забезпечення цього процесу [1]. Саме тоді була зроблена серйозна спроба практичної організації процесу – задеклароване створення цілісної системи дистанційної освіти в Україні та конкретних органів для її розвитку – Ради з питань моніторингу розвитку дистанційної освіти при Кабінеті Міністрів України, Координаційної Ради Міністерства освіти і науки України, державного, регіональних, базових, локальних центрів дистанційної освіти, науково-методичних комісій за напрямками діяльності системи. Етапи розвитку такої системи дистанційної освіти передбачали до 2004 р. повномасштабне впровадження дистанційної освіти як рівноцінної форми навчання, а також інтеграцію системи України у світову.Але у вересні 2003 р. у Програмі розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки знов виникають ті ж самі завдання – створення проектів стандартів на технології дистанційного навчання, банку атестованих дистанційних курсів, пропозицій щодо захисту інтелектуальної власності в системі дистанційного навчання, методик створення і використання дистанційних курсів у навчальному процесі тощо із строком виконання – 2004-2006 рр. [2], що безумовно доводить відсутність роботи, у тому числі методичної, стосовно впровадження дистанційної освіти на державному рівні.Більш того, у 2004 р. з’являється новий документ – Положення про дистанційне навчання [3], де знов таки декларується організація процесу дистанційного навчання без жодного пояснення практичного втілення цих ідей. Так, жодних матеріалів стосовно механізму аутентифікації учасників процесу дистанційного навчання під час дистанційного складання іспитів, заліків, захисту проектів, кадрового забезпечення (наявності методистів, надання додаткового часу для розробки дистанційних курсів та їх систематичного оновлення), щодо механізму організації спілкування викладачів та студентів у рамках дистанційної освіти не надано.Жодний вітчизняний пакет програмного забезпечення для організації дистанційного навчання не розповсюджений у державних масштабах, а приклади іноземних, зокрема, російських, програм, що апробуються в окремих вищих закладах, не враховують сучасний етап розвитку української освіти та навантаження викладачів, що з 1 вересня 2006 р. впроваджують засади кредитно-модульної системи організації навчального процесу.Болюче питання захисту інтелектуальної власності розробників дистанційних курсів знов таки юридично не вирішене.Державне фінансування розробки курсів, створення спеціалізованих лабораторій, стажування викладачів практично відсутні.Критерії, засоби, системи контролю якості дистанційного навчання, єдині вимоги до навчальних планів і програм, методики розробки, апробації та впровадження дистанційних курсів, науково-методичні основи функціонування банку атестованих дистанційних курсів до цього часу не розроблені чи, принаймні, не оприлюднені.Можна констатувати дуже сумний висновок – держава не допомагає навчальним закладам розповсюджувати систему дистанційної освіти, кинувши їх у цій важливій справі напризволяще. Цю хибну практику треба негайно ламати, бо характерні риси дистанційної освіти, такі як гнучкість, велика аудиторія та соціальна рівність слухачів, економічність, якість та інші, є ознаками цивілізованого навчального процесу толерантного суспільства.
 
Publisher State institution of higher education «Kryvyi Rih National University»
 
Date 2013-11-02
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
 
Format application/pdf
 
Identifier http://ccjournals.eu/ojs/index.php/nocote/article/view/58
 
Source New computer technology; Vol 5 (2007): Problems of training and retraining of IT specialists; 20-21
Новітні комп'ютерні технології; Том 5 (2007): Проблеми підготовки та перепідготовки фахівців у сфері інформаційних технологій; 20-21
Новые компьютерные технологии; Том 5 (2007): Проблемы подготовки и переподготовки специалистов в сфере информационных технологий; 20-21
2309-1460
 
Language ukr
 
Relation http://ccjournals.eu/ojs/index.php/nocote/article/view/58/51
 
Rights Copyright (c) 2014 New computer technology