Від ідентичності спротиву до ідентичності майбутнього
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/18751/
|
|
| Title |
Від ідентичності спротиву до ідентичності майбутнього
FROM IDENTITY OF OPPOSITION TO IDENTITY OF FUTURE |
|
| Creator |
Тур, Микола Григорович
|
|
| Subject |
Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
|
|
| Description |
У статті подана аргументація на користь тези про те, що у формуванні соціокультурної ідентичності українського народу акцент слід перенести з негативної ідентичності (зайвої зосередженості на запереченні онтологічних носіїв символів ворожості і зла, та ідентичності спротиву, яка за умов агресії на сході країни постала потужним консолідуючим чинником нації, проте не здатна тою ж мірою працювати на стратегічну перспективу за умов глобалізації світу, до утвердження оптимістичної моделі ідентичності устремління в майбутнє (проективної ідентичності) на засадах універсальності, відкритості та ціннісної поліфонії.
The article gives the argumentation to the advantage of the statement that in the formation of the socio-cultural identity of the Ukrainian people an accent should be shifted from the negative identity (unnecessary preoccupation innegation of ontological bearer of symbols of animosity and evil, and identity of opposition which under the aggression in the Eastern part of the country has become a strong consolidating factor of the nation, but cannot work to the same degree for the sake of strategical perspective under the globalization of the world, to the approval of the optimistic model of identity of appetence in to the future (project identity) on the basis of universality, openness and value polyphony. The author’s default hypothesis is that an undue obsession about the model of opposition can contaminate public conscience with different phobias, limit positive potential to develop. Hence, continuous transcendentation of edges of this paradigm will enable to think even today how to live in the state in the globalized world tomorrow. How to solve the warfare situation with the slightest psychological trauma. Despite all the miseries in our society, there germinates a request for the formation of our own unique development on the way not to unconditional imitating of the alien but its creative assimilation. There comes an understanding that the potential of the global economy, politics and culture may be used the most efficiently if connected with saving our own socio-cultural identity. Our country, our nation will be of interest to the world if they preserve the unique originality on the global mosaic web of culture. Meanwhile, the article emphasizes that the notion of opposition is understood in the wide sense as a disagreement with, negation and elimination of the hostile, alien and other, their artefacts, symbols and ideas. But, by no means, the author doubts the right to repel aggressive encroachments on the independence and territorial integrity of the country. В статье развита аргументация тезиса о том, что в формировании социокультурной идентичности украинского народа акцент пора переносить из негативной идентичности (лишнего средоточения на отрицании онтологических носителей символов враждебности и зла, а также идентичности сопротивления, которая в условиях агрессии на востоке страны была могучим фактором консолидации нации, но не может в той же мере работать на стратегическую перспективу страны в условиях глобализации мира, к утверждению оптимистической модели идентичности устремления в будуще (проектной идентичности) на принципах универсальности, открытости и ценностной полифонии. |
|
| Publisher |
Національний університет «Острозька академія»
|
|
| Date |
2016
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/18751/1/M_Tur_Nznuoafs_2016_19_IFF.pdf
Тур, Микола Григорович (2016) Від ідентичності спротиву до ідентичності майбутнього Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія» (19). с. 71-74. |
|