Запис Детальніше

Изучение структурной неоднородности и низкотемпературных микромеханических свойств ультрамелкозернистого алюминия

Vernadsky National Library of Ukraine

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Изучение структурной неоднородности и низкотемпературных микромеханических свойств ультрамелкозернистого алюминия
 
Creator Эстрин, Ю.З.
Фоменко, Л.С.
Лубенец, С.В.
Шумилин, С.Э.
Пустовалов, В.В.
 
Subject Низкотемпературная физика пластичности и прочности
 
Description Определены оптимальные условия измерения микротвердости алюминия, касающиеся подготовки
поверхности образцов (электрополировка) и нагрузки на индентор (не меньше 0,5 Н). Методом
микроиндентирования изучена степень структурной однородности алюминия после деформации равноканальным
угловым прессованием (РКУП). Обнаружено, что микротвердость экструдированной
заготовки неодинакова по сечению и имеет максимальное значение в центральной части. Неоднородность
уменьшается при увеличении числа проходов. Основные структурные изменения, вызывающие
упрочнение, происходят в процессе первого прохода. Температурная зависимость микротвердости в
интервале 77–295 К усиливается с увеличением числа проходов РКУП. Упрочнение алюминия в результате
измельчения зерна при обработке РКУП хорошо описывается законом Холла–Петча, причем
коэффициент Холла–Петча увеличивается с понижением температуры. Для ультрамелкозернистого
алюминия микротвердость и напряжение течения при деформации ε= 0,076 связаны соотношением
HV =(3,7-4,2) σ0,076.
Визначено оптимальні умови вимірювання мікротвердості алюмінію, які стосуються підготовки
поверхні зразків (електрополірування) і навантаження на індентор (не менше 0,5 Н). Методом мікро-
індентування вивчено ступінь структурної однорідності алюмінію після деформації рівноканальним
кутовим пресуванням (РККП). Виявлено, що мікротвердість екструдованої заготовки неоднакова по
перерізу і має максимальне значення в центральній частині. Неоднорідність зменшується зі збільшенням
кількості проходів. Головні структурні зміни, які викликають зміцнення, відбуваються протягом
першого проходу. Температурна залежність мікротвердості в інтервалі 77–295 К підсилюється зі
збільшенням кількості проходів РККП. Зміцнення алюмінію в результаті подрібнення зерна при обробц
і РККП добре описується законом Холла–Петча, причому коефіцієнт Холла–Петча зростає з пониженням
температури. Для ультрадрібнозернистого алюмінію мікротвердість і напруження плинност
і при деформації ε = 0,076 зв’язані співвідношенням HV=(3,7-4,2)σ 0,076.
Conditions of sample surface preparation (electropolishing)
and the indentation load (no less than
0.5 N) were determined for optimal measurement of aluminium microhardness. The degree of structural
uniformity of aluminum after the deformation
by equal-channel angular pressing (ECAP) has
been studied. It is found that the microhardness of
the extruded billet is not the same in its cross-section
and has a maximum value in the central part.
The inhomogeneity decreases with increasing a
number of passes. The main structural changes resulting
in hardening occur during the first pass.
The temperature dependence of microhardness in
the range from 77 to 295 K becomes stronger with
increasing a number of ECAP passes. The hardening
of aluminum due to grain refinement via ECAP
follows the Hall–Petch relation, the Hall–Petch factor
increasing with decrease in temperature. The relation
between microhardness and flow stress at strain
ε= 0,076 is described by HV = (3,7-4.2) σ0,076.
 
Date 2017-05-23T17:13:20Z
2017-05-23T17:13:20Z
2008
 
Type Article
 
Identifier Изучение структурной неоднородности и низкотемпературных микромеханических свойств ультрамелкозернистого алюминия / Ю.З. Эстрин, Л.С. Фоменко, С.В. Лубенец, С.Э. Шумилин, В.В. Пустовалов // Физика низких температур. — 2008. — Т. 34, № 9. — С. 975–982. — Бібліогр.: 25 назв. — рос.
0132-6414
PACS: 81.40.Ef;62.20.Qp;68.35.Gy
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/117484
 
Language ru
 
Relation Физика низких температур
 
Publisher Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України