Запис Детальніше

Фактори впливу на ефективність взаємодії оператора/зовнішнього пілота та безпілотного повітряного судна

Наукові журнали НАУ

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Фактори впливу на ефективність взаємодії оператора/зовнішнього пілота та безпілотного повітряного судна
Факторы влияния на эффективность взаимодействия оператора / внешнего пилота и беспилотного воздушного судна
FACTORS BEHIND EFFICIENCY OF INTERACTION BETWEEN REMOTE PILOT AND UNMANNED AERIAL VEHICLE
 
Creator Kharchenko, Volodymyr; Національний авіаційний університет
Мatiychyk, Denys; Національний авіаційний університет
 
Subject
безпілотне повітряне судно; зовнішній пілот; система людина-машина; функція бажаності
629.7.014-519:656.7.052(045)

беспилотное воздушное судно; внешний пилот; система человек-машина; функция желательности
629.7.014-519:656.7.052(045)

desirability function; human-machine system; remote pilot; unmanned aerial vehicle
629.7.014-519:656.7.052(045)
 
Description Мета: На основі ймовірних  причини авіаційних подій у цивільний безпілотній  авіації та відповідних ризиків, розглянуті різноманітні фактори, що впливають безпечну та ефективну взаємодію зовнішнього пілота та безпілотного повітряного судна. Методи: Задля вирішення проблеми були прийняті певні допущення, які полягають у тому, що розглядається одинична система «людина-машина» – система у складі однієї людини та однієї машини. Застосована крива Е. Харінгтона для перетворення натуральних значень формалізованих значимих факторів у відносні. В якості машини взятий безпілотний авіаційний комплекс у складі безпілотного повітряного судна, наземної станції керування та ліній зв’язку. Крім того проблема розглядається з позицій такого етапу життєвого циклу авіаційної техніки, як етап її експлуатації. Результати: Визначеними та формалізованими вважаються наступні впливові чинники – фактори: режим керування безпілотним повітряним судном, технічний рівень складових частини безпілотної авіаційної системи, організація робочого місця зовнішнього пілота, зовнішнє середовище (метеоумови) та якість прийнятих рішень людини – оператора/ зовнішнього пілота. Обговорення: Питання безпечного та ефективно використання безпілотних повітряних суден для комерційного використання являється дуже проблематичним а тому актуальним для вирішення питанням.
Цель: На основе вероятных причины авиационных происшествий в гражданский беспилотной авиации и соответствующих рисков, рассмотрены различные факторы, влияющие на безопасное и эффективное взаимодействие внешнего пилота и беспилотного воздушного судна. Методы: Для решения проблемы были приняты определенные допущения, которые заключаются в том, что рассматривается единичная система «человек-машина» – система в составе одного человека и одной машины. Применена кривая Е. Харрингтона для преобразования натуральных значений формализованных значимых факторов в относительные. В качестве машины взят беспилотный авиационный комплекс в составе беспилотного воздушного судна, наземной станции управления и линий связи. Кроме того, проблема рассматривается с позиций такого этапа жизненного цикла авиационной техники, как этап ее эксплуатации. Результаты: Определенными и формализованными считаются следующие влиятельные факторы – факторы: режим управления беспилотным воздушным судном, технический уровень составляющих части беспилотной авиационной системы, организация рабочего места внешнего пилота, внешнюю среду (метеоусловия) и качество принимаемых решений человека – оператора / внешнего пилота. Обсуждение: Вопрос безопасного и эффективно использование беспилотных воздушных судов для коммерческого использования является очень проблематичным поэтому актуальным для решения вопросом.
Objective. Based on probable reasons of aviation accidents in civil unmanned aviation and relative risks, various factors that influence safe and effective interaction of remote pilot and unmanned aerial vehicle are considered. Methods. To solve the problem some assumptions, which lie in the fact that one “human-machine” system was considered, were made. This system consists of one human and one machine. Unmanned aviation complex that consists of unmanned aerial vehicle, ground control station and data links was taken as the machine. Problem is observed on the stage of operation life cycle of aviation engineering. Results. The following significant reasons (factors) are considered, defined and formalized: control mode of unmanned aerial vehicle, technical level of unmanned aviation system components, organization of operator’s workplace of remote pilot, ambient environment (meteorological conditions) and quality of decision making of human – remote pilot. Based on summarized desirability function of E. Harington three experiments were performed and results were obtained. Discussion. The question of safe and effective unmanned aerial vehicle operation of commercial application is considered to be very problematic and therefore urgent.
 
Publisher National Aviation University
 
Contributor


 
Date 2017-07-17
 
Type


 
Format application/pdf
application/pdf
application/pdf
 
Identifier http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/11742
10.18372/2306-1472.71.11742
 
Source Proceedings of the National Aviation University; Том 71, № 2 (2017); 15-23
Вестник Национального авиационного университета; Том 71, № 2 (2017); 15-23
Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 71, № 2 (2017); 15-23
 
Language en
 
Rights // o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "jrnl.nau.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e