Робітничий клас та соціал-демократія в Російській імперії: діалектика взаємин у контексті специфіки українських губерній наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.
Vernadsky National Library of Ukraine
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Робітничий клас та соціал-демократія в Російській імперії: діалектика взаємин у контексті специфіки українських губерній наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.
|
|
| Creator |
Федьков, О.М.
|
|
| Subject |
Політичні студії
|
|
| Description |
У статті зазначається, що внаслідок розвитку капіталізму та модернізації в Російській імперії відбулися значні прогресивні зміни в розвитку економіки, в соціальній структурі суспільства, зростала питома вага міського населення та ролі міст у житті країни. Водночас, політична система ґрунтувалася на ідеї абсолютизму й царизм всіляко обмежував діяльність політичних партій та громадських організацій, а його національна та конфесійна політика посилювала нерівноправність націй. Все зазначене засвідчувало конфліктність процесу модернізації і необхідність змін у країні. Серед багатьох альтернативних урядовому курсу моделей розвитку суспільства існувала соціал-демократична, що ґрунтувалася на марксизмі. Усі марксистські партії та спілки романівської Росії, за запропонованою автором класифікацією, поділялись на інтернаціональні (РСДРП, СДКПіЛ, Українська соціал-демократична спілка) та національні (всі інші, зокрема й РУП (УСДРП)). Попри єдину ідеологічну основу, перші виступали за пріоритет соціальних аспектів у революційній боротьбі та за побудову єдиної централізованої марксистської партії з автономними національними секціями. Другі поділяли принципи класової революційної боротьби, проте водночас виступали на захист національних прав пригноблених націй і за забезпечення їхнього державно-правового статусу в майбутньому. У партійному будівництві вони були прихильниками федеративного устрою РСДРП або ж обстоювали самостійне існування національних марксистських партій. Соціал-демократи представляли себе партіями робітничого класу, чисельність якого в Російській імперії неухильно зростала в другій половині ХІХ та на початку ХХ ст. І хоча пролетарі складали меншість населення країни, проте вони були політично та соціально активною групою. Пролетаріат був поліетнічним і це створювало передумови для діяльності інтернаціональних і національних марксистських партій. Відзначено національні та регіональні особливості робітництва. В українських губерніях імперії переважав російський пролетаріат. Існувала специфіка в розвитку індустріального, ремісничого та кустарного й сільськогосподарського робітництва. В статье отмечается, что в результате развития капитализма и модернизации в Российской империи произошли значительные прогрессивные изменения в развитии экономики, в социальной структуре общества, увеличивались удельный вес городского населения и роли городов в жизни страны. В то же время, в основе политической системы была идея абсолютизма и царизм всячески ограничивал деятельность политических партий и общественных организаций, а его этноконфессиональная политика усиливала неравноправие наций. Все указанное свидетельствовало о конфликтности процесса модернизации и необходимость изменений в стране. Среди многих альтернативных правительственному курсу моделей развития общества существовала социал-демократическая, которая основывалась на марксизме. Все марксистские партии и объединения романовской России, по предложенной автором классификации, делились на интернациональные (РСДРП, СДКПиЛ, Украинская социал-демократический союз) и национальные (все другие, в том числе и РУП (УСДРП)). Несмотря на единую идеологическую основу, первые выступали за приоритет социальных аспектов в революционной борьбе и за построение единой централизованной марксистской партии с автономными национальными секциями. Вторые разделяли принципы классовой революционной борьбы, однако в то же время выступали в защиту национальных прав угнетенных наций и за обеспечение их государственно-правового статуса в будущем. В партийном строительстве они были сторонниками федеративного устройства РСДРП или даже отстаивали самостоятельное существование национальных марксистских партий. Социал-демократы представляли себя партиями рабочего класса, численность которого в Российской империи неуклонно росла во второй половине XIX и в начале ХХ в. И хотя пролетарии составляли меньшинство населения страны, однако они были политически и социально активной группой. Пролетариат был полиэтническим по составу, что создавало предпосылки для деятельности интернациональных и национальных марксистских партий. Отмечены национальные и региональные особенности рабочих. В украинских губерниях империи преобладал русский пролетариат. Существовала специфика индустриального, ремесленного и кустарного, а также сельскохозяйственного рабочего класса. The article notes that as a result of the development of capitalism and modernization in the Russian Empire, there have been significant changes in the progressive development of the economy and the social structure of society, increasing the proportion of the urban population and the role of cities in the country. At the same time, the basis of the political system was the idea of absolutism and the tsarist government in every possible way to restrict the activities of political parties and public organizations, and its ethno-confessional policy intensified inequality of nations. All the above evidence of the conflict process of modernization and the need for change in the country. Among the many alternatives, the government's course of development of society models existed Social-Democratic Party, which was based on Marxism. All the Marxist parties and associations of Romanov Russia, according to the proposed classification of the author, divided into international (RSDLP SDKPiL, Ukrainian Social- Democratic Union) and national (all others, including RUE (USDRP)). Despite the common ideological basis, first advocated the priority of the social aspects of the revolutionary struggle and construction of a single centralized Marxist party with autonomous national sections. The second-class shared principles of the revolutionary struggle, but at the same time defended the national rights of the oppressed nations and to ensure their state-legal status in the future. The party building they were supporters of the federal structure of the RSDLP or even defended the existence of independent national Marxist parties. The Social Democrats presented themselves to the working class parties, which number in the Russian Empire has grown steadily in the second half of the XIX and early XX century. While proletarians were a minority of the population, but they were politically and socially active group. The proletariat was a multi-ethnic composition, which created the preconditions for the activities of international and national Marxist parties. Noted national and regional peculiarities of the workers. In the Ukrainian provinces of the empire dominated by the Russian proletariat. There was the specificity of the industrial, craft and handicraft, as well as the agricultural working class. |
|
| Date |
2017-10-05T15:25:44Z
2017-10-05T15:25:44Z 2016 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Робітничий клас та соціал-демократія в Російській імперії: діалектика взаємин у контексті специфіки українських губерній наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. / О.М. Федьков // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 25. — С. 147-180. — Бібліогр.: 141 назв. — укр.
2307-5791 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/124802 329:[94(477)+94(470+571)] «18/19» |
|
| Language |
uk
|
|
| Relation |
Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
|
|
| Publisher |
Інститут історії України НАН України
|
|