Запис Детальніше

Діагностичне значення окремих маркерів у верифікації бактеріального характеру запальних процесів респіраторної системи

Цифровий Репозиторій - Інтелектуальні Фонди Буковинського державного медичного університету

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Діагностичне значення окремих маркерів у верифікації бактеріального характеру запальних процесів респіраторної системи
 
Creator Колоскова, O.K.
Іванова, Л.А.
Білоус, Т.М.
Гончарук, Р.І.
 
Description Попри те, що «гігієнічна гіпотеза» виникнення атопічних захворювань базується переважно на уявленнях про модифікуючий вплив чинників зовнішнього середовища, у т.ч. інфекційних, у постнатальному періоді, останнім часом накопичено все більше даних стосовно ролі інфекції як чинника ризику візинг-синдрому, бронхіальної астми та її загострень, причому для астми - найбільша роль належить вірусній та атиповій бактеріальній інфекції [9, 11]. Роль інфекції в розвитку бронхіальної астми та її загострень наразі не викликає сумнівів так само, як і уявлення стосовно її ініціювального і протекторного ефектів. Численні дослідження дають підстави вважати респіраторну вірусну інфекцію важливим чинником формування даного захворювання з наступною тригерною роллю нападів загострення [6]. Респіраторні віруси є одними з основних чинників, здатних викликати обструкцію дихальних шляхів [2], існує прямий зв‘язок між загостреннями астми та ГРЗ, у тому числі їх сезонними підйомами.
У немовлячому віці невирішеною залишається проблема бронхіолітів, оскільки при поступленні до стаціонару дітей грудного віку з приводу інфекції нижніх дихальних шляхів найбільші утруднення викликає необхідність проведення диференціального діагнозу між бронхіолітом та пневмонією бактеріальної чи вірусної етіології. У багатьох випадках розрізнити дані захворювання тільки на підставі результатів клінічного обстеження і рентгенологічних даних не є можливим [8]. І хоча пневмонію у дітей грудного віку зазвичай викликають респіраторні віруси і рідше – бактерії, та доволі часто трапляється асоціація цих збудників, наразі залишається відкритим питання об’єктивізації обґрунтування призначення антибактеріальних препаратів з огляду на високий ризик небажаних наслідків при нераціональному лікуванні інфекцій нижніх дихальних шляхів [1, 4, 7].
Рядом досліджень [1] показано, що у популяції госпіталізованих хворих на пневмонію використання загальновизнаних бактеріологічних і вірусологічних методів обстеження дало можливість виявити інфекційного збудника у 60-88% випадків, а серед імунокомпетентних хворих грудного віку найбільш частим вірусним патогеном визначався RS вірус, рідше – віруси парагрипу І і ІІ типів, аденовіруси і збудники грипу А і В. У цілому, вірусна інфекція у хворих на пневмонію підтверджується у 20-60% випадків [5, 6, 7].
Слід відмітити, що питома вага бактеріальних і вірусних збудників у розвитку пневмонії у дітей грудного віку багато в чому залежить від рівня охорони здоров`я в цілому і доступних практичній охороні здоров’я методів дослідження зокрема. Так, при використанні комплексу досліджень, що включав рентгенографію грудної клітки, посів крові та харкотиння на стерильність, а також трахеального аспірату легень, підтвердження бактеріальної природи пневмонії відбулося лише у 50% випадків. При орієнтації лише на посів крові хворих у стаціонарах із низьким рівнем обстеження підтвердження бактеріальної пневмонії відмічалось лише в 1% спостережень [3]. Таким чином, пошуки можливостей щодо об’єктивнішого підходу до виявлення бактеріального запального процесу респіраторної системи не втратили своєї актуальності. У цьому відношенні заслуговують на увагу дослідження вмісту С-реактивного протеїну (СРП) та гістохімічні показники функції нейтрофілів крові, ефект від використання яких у верифікації бактеріального запалення дихальних шляхів має безумовні перспективи.
 
Date 2017-10-17T08:36:27Z
2017-10-17T08:36:27Z
2017
 
Type Article
 
Identifier 616.24-002-053.2-07-08
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/12915
 
Language other
 
Relation №3;
 
Format application/pdf
 
Publisher Актуальна інфектологія