Запис Детальніше

Мобильные технологии прямых поисков нефти и газа: о целесообразности их дополнительного применения при выборе мест заложения скважин

Vernadsky National Library of Ukraine

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Мобильные технологии прямых поисков нефти и газа: о целесообразности их дополнительного применения при выборе мест заложения скважин
 
Creator Левашов, С.П.
Якимчук, Н.А.
Корчагин, И.Н.
Божежа, Д.Н.
 
Subject Теорія та практика оптимізації освоєння природних ресурсів
 
Description Анализируются результаты применения прямопоисковых геофизических технологий (частотно-резонансной обработки данных ДЗЗ и геоэлектрических методов СКИП и ВЭРЗ) для оперативной оценки перспектив нефтегазоносности отдельных структур и поисковых блоков, а также участков бурения поисковых скважин. С использованием этих мобильных технологий обследованы поисковые участки и блоки, а также некоторые месторождения углеводородов (УВ) в Украине, Республике Казахстан, Англии, на шельфах ЮАР, Тринидада и Тобаго. В пределах обследованных площадей пробурены скважины. По результатам мониторинга при бурении на газ в плотных песчаниках Днепровско-Донецкой впадины (Украина), скв. Беляевская-400 не добурена до продуктивных горизонтов, а скв. Новомечебиловская-100 находится на краю обнаруженной аномальной зоны и коммерческие притоки газа не получены. Согласно исследованиям на площади Захатсор (Республика Казахстан), проектные скважины расположены в неоптимальных местах. Результаты бурения подтвердили прогноз. Три сухие скважины на шельфе Тринидада и Тобаго не попали в контуры закартированных аномалий, а проектную скважину на газовом месторождении (шельф ЮАР) перенесли в пределы обнаруженной рядом аномалии. Продуктивная скважина на юге Англии попала в контуры одной из закартированных на поисковой площади аномалий, а две сухие скаважины расположены в безаномальной зоне. Результаты обработки спутникового снимка Оболонской структуры (Украина) сопоставлены с интегральной моделью, построенной по комплексу геолого-геофизических и геохимических данных. Обнаруженные прямопоисковыми методами аномальные зоны можно считать проекциями на земную поверхность контуров скоплений УВ в разрезе. Эта информация может использоваться для приближенной оценки ресурсов УВ в пределах обследованных участков и структур. Результаты исследований указывают на целесообразность применения прямопоисковых технологий для определения оптимальных участков бурения поисковых скважин. Повышение показателя успешности бурения в 2 раза может привести к существенному ускорению и оптимизации геолого-разведочного процесса на нефть и газ в целом.
Проаналізовано результати застосування прямопошукових геофізичних технологій (частотно-резонансної обробки даних ДЗЗ та геоелектричних методів СКІП і ВЕРЗ) для оперативної оцінки перспектив нафтогазоносності окремих структур і пошукових блоків, а також ділянок буріння пошукових свердловин. З використанням цих мобільних технологій обстежено пошукові ділянки і блоки, а також деякі родовища вуглеводнів (ВВ) в Україні, Республіці Казахстан, Англії, на шельфах ПАР, Тринідаду і Тобаго. В межах обстежених площ пробурено свердловини. За результатами моніторингу буріння на газ у щільних пісковиках Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), св. Біляївська-400 не добурено до продуктивних горизонтів, а св. Новомечебіловська-100 знаходиться на краю виявленої аномальної зони. У свердловинах не отримано комерційних припливів газу. За результатами досліджень на площі Захатсор (Республіка Казахстан), проектні свердловини розташовані в неоптимальних місцях. Результати буріння підтвердили прогноз. Три сухі свердловини на шельфі Тринідаду і Тобаго не потрапляють у контури закартованих аномалій, а проектну свердловину на газовому родовищі (шельф ПАР) перенесли в межі виявленої поруч аномалії. Пробурена продуктивна свердловина на півдні Англії потрапила в контури однієї із закартованих на пошукові площі аномалій, а дві сухі свердловини розташовані в безаномальній зоні. Результати обробки супутникового знімка Оболонської структури (Україна) зіставлені з інтегральною моделлю, побудованою за комплексом геолого-геофізичних і геохімічних даних. Виявлені прямо пошуковими методами аномальні зони можна вважати проекціями на земну поверхню контурів скупчень ВВ у розрізі. Цю інформацію можна використовувати для наближеної оцінки ресурсів ВВ у межах обстежених ділянок і структур. Результати досліджень свідчать про доцільність застосування прямо пошукових технологій для визначення оптимальних ділянок буріння пошукових свердловин. Підвищення показника успішності буріння вдвічі може забезпечити істотне прискорення та оптимізацію геологорозвідувального процесу на нафту і газ в цілому.
Purpose. The purpose of the paper is to study the possibility of using the direct FSPEF and VERS geoelectric methods and technology of frequency-resonance processing of remote sensing data for the operative assessment of the petroleum potential of individual structures and exploratory blocks in order to select the optimal sites for exploratory well drilling. Applying these mobile methods, we surveyed prospecting areas and blocks, as well as some hydrocarbon deposits inUkraine, Kazakhstan, England, and on the offshore of South Africa and Trinidad and Tobago were. Within the surveyed area the wells were drilled.
Design/methodology/approach. Experimental studies were conducted with the mobile technology of remote sensing data frequency-resonance processing and interpretation and geoelectric methods of forming the short-pulsed electromagnetic field (FSPEF) and vertical electric-resonance sounding (VERS). These techniques are “direct” methods for oil and gas prospecting and they work in the “substantial” paradigm of geophysical research. Technologies and techniques developed on the principles of this paradigm are directed for a particular (desired in each case) substance searching — oil, gas condensate, gold, zinc, uranium, etc.
Findings. Results of monitoring for the wells drilling for gas in tight sands (DDB) have shown that the Belyaevskaya-400 well was not drilled to productive horizons, and the Novomechebilovskaya-100 well is located at the edge of the mapped anomalous zone. Commercial gas inflows were not obtained in these wells. Research on the Zahatsor area demonstrated that theprojected wells are located in non-optimal locations. The drilling results confirm the prediction. Three dry wells on the Trinidad and Tobago offshore do not fall into the contours of the mapped anomalies. The projected well on the gas field (offshore South Africa) was moved into the contour of the nearest detected anomaly. The drilled productive well in the south of England falls into the contours of one anomaly, mapped on the search area, and two dry wells are located in the anomaly-free zone. The results of processing of satellite image of Obolonskaya structure were compared with the integrated model built on a complex of geological, geophysical and geochemical data.
Practical value/implications. Anomalous zones discovered by direct prospecting methods can be considered as projections into the surface of hydrocarbon accumulations contours in the cross-section. This information can be used for an approximate estimate of hydrocarbon resources within the surveyed areas and structures. The results of these studies indicate the feasibility of applying direct prospecting technologies application to determine the optimum sites for exploratory wells drilling. The two-fold increase of success of well drilling could in general terms result in a significant acceleration and optimization of the prospecting process for oil and gas.
 
Date 2017-10-31T21:29:31Z
2017-10-31T21:29:31Z
2015
 
Type Article
 
Identifier Мобильные технологии прямых поисков нефти и газа: о целесообразности их дополнительного применения при выборе мест заложения скважин / С.П. Левашов, Н.А. Якимчук, И.Н. Корчагин, Д.Н. Божежа // Геоінформатика. — 2015. — № 3. — С. 5-30. — Бібліогр.: 36 назв. — рос.
1684-2189
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/125667
528+550.837+553.98
 
Language ru
 
Relation Геоінформатика
 
Publisher Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України