| Abstract |
Проведено критичний аналіз вітчизняної та зарубіжної нормативної бази оцінки ризиків. Проаналізовано причини, кількість та характер позаштатних ситуацій у районах ліквідованих гірничо-хімічних підприємств Прикарпаття. Проведено аналіз небезпек законсервованих шахтних полів та їх структурування за групами ризиків. Запропонований концептуальний підхід до оцінки екологічних ризиків у районах розробки калійних солей може бути адаптований до інших родовищ України. Встановлено, що характеристики міцності розсолених фунтів в середньому на 10% нижчі за аналогічні для незасолених, однак показники зчеплення знижуються від 3,6-до 4,8 разів. В подальшому необхідно продовжити системне вивчення даних процесів для встановлення закономірностей впливу засолення на фізико-механічні характеристики грунтів техногенно навантажених територій. Проаналізовано характер та причини просідань ґрунту у районах ліквідованих гірничо-хімічних підприємств Прикарпаття. За результатами розрахунків отримані залежності концентрації солей в рідині та питомого обсягу солей по товщині грунту з плином часу для випадків дисперсного та плівкового засолення. Побудовано кінетичні криві суфозійного просідання для дисперсного та плівкового типів засолення, використання яких дасть змогу прогнозувати та контролювати просідання засолених грунтів техногенно навантажених територій. Виділено зону підвищеної небезпеки техногенних аварій - ВАТ "Карпатпафтохім". Визначено місцезнаходження найбільш небезпечних об'єктів промислової забудови. Розраховано прогнозні показники просідання в результаті вилуговування для кожної з областей та промислових зон. Проведено ранжування областей та зон за відсотком забудованості, густиною заселення та наявністю об'єктів підвищеної небезпеки. Встановлено найбільш придатні та найнебєзпечніші райони м. Калуша для житлової забудови. |
