| Abstract |
На даний момент, в умовах нестабільної політико-економічної ситуації в країні та підвищеного ризику збитковості вітчизняних підприємств, тематика банкрутства є досить актуальною. Певною недосконалістю характеризується законодавство про банкрутство, а саме в частині визначення сутності основоположних категорій. Так, не зважаючи на інтенсивне використання понять «процедура банкрутства» та «процес банкрутства», їх визначення відсутнє як у законодавстві, так і в науковій літературі. У зв'язку з цим статтю присвячено дослідженню сутності категоріального апарату явища банкрутства. Здійснено лексико-семантичний аналіз понять «процедура банкрутства» та «процес банкрутства». В результаті сформульовано визначення поняття «процедура банкрутства» та встановлено, що процедурами банкрутства за своїм змістом є лише процедура ліквідації та процедура мирової угоди, в разі її укладення після визнання боржника банкрутом. Процедури розпорядження майном, санації (судової та досудової), мирової угоди, у випадку її укладення до визнання боржника банкрутом, запропоновано визначити як процедури відновлення платоспроможності. Встановлено, що процедура є складовою певного процесу, в результаті чого досліджено сутність та визначено зміст понять «процес банкрутства» та «процес відновлення платоспроможності». Визначено складові та межі даних процесів у структурі кризового періоду діяльності підприємства, пов'язаного з втратою платоспроможності та загрозою банкрутства. |
