| Abstract |
Захищається положення про те, що розвиток зсувоутворення тісно пов'язаний не тільки з загальновідомими чинниками, але й з динамікою неотектонічних рухів, як прояву глобальних геодинамічних процесів, та проявами сейсмічної активності, що обгрунтовано аналізом зв'язків кількості, розмірів зсувів та інших статистичних показників, які їх характеризують, з місцезнаходженням зсувних ділянок по відношенню до певних структурно-тектонічних зон Закарпаття, яким властиві різні рівні інтенсивності варіацій природного імпульсного електромагнітного поля Землі. На цій основі пропонується реалізувати районування територій Закарпаття за схильністю до активізації зсувонебезпечних процесів. В роботі теоретично обгрунтовано механізм утворення шару динамічних деформацій. Показано, що підготовка зсувів в значній мірі забезпечується розвитком деформаційних процесів в цьому шарі, внаслідок чого утворюється поверхня ковзання. Вивчення динамічних змін в ІПДД при забезпеченні їх реєстрації високоточними геофізичними методами є основою моніторингу зсувних процесів. Запропонована нова технологія робіт методом природного імпульсного електромагнітного поля Землі, яка забезпечується використанням розробленого приладу РХІНДС-ПМ, удосконаленою методикою польових робіт, системою обробки даних польових спостережень згідно з запропонованим алгоритмом, що дозволяє застосовувати даний метод для режимних спостережень як складової частини системи моніторингу зсувів. В комплексі геофізичних методів для дослідження зсувонебезпечних ділянок основним стає метод зондування становленням електромагнітного поля в ближній зоні завдяки розробці принципово нової електророзвідувальної станції. Стає вивчення верхньої частини розрізу, яка забезпечує отримання кількісних параметрів для розрахунку просторово-часових змін фізико-механічних властивостей порід. |
