| Abstract |
Дисертацію присвячено задачі оптимізації розміщення свердловин в процесі проектування раціональної системи розробки родовищ нафти і газу з використанням гідродинамічного моделювання. У роботі запропоновано методику оптимізації розміщення свердловин (3S оптимізація) з обґрунтуванням технологічних, економічних та інформаційного критеріїв. Запропоновано новий критерій - достовірність інформації геолого-технологічної моделі, який дає змогу визначити інформаційний вклад запроектованої схеми розміщення свердловин на загальну інформативність процесу проектування системи розробки. Розроблено швидкий алгоритм розрахунків, який на підставі одного запуску гідродинамічного симулятора дозволяє визначити раціональну кількість свердловин та їх розміщення на моделі покладу. Теоретично та експериментально обґрунтовано доцільність та можливість використання поверхні накопичених видобутків для вибору першочергових раціональних зон розміщення свердловин. Тестування методики 3S оптимізації на моделях SPЕ показало її стійкість при різних граничних параметрах і налаштуваннях моделей. Оцінка чутливості до точності вхідних даних показала, що введення випадкової помилки в визначення фільтраційно-ємнісних властивостей на рівні 10% практично не впливає на результати, а при величині випадковості до 30 % дозволяє отримати задовільне співпадіння схем розміщення свердловин. Порівняння методики 3S оптимізації з грубим ітераційним перебором показало, що вона не поступається ітераційній схемі за основними показниками. Використання методики 3S оптимізації та розроблених комп’ютерних програм («Well Trajectory Planning», «3S optimization») під час проектування системи розробки родовища HG (Західна пустеля, Єгипет) дозволило визначити раціональну кількість свердловин та схему їх розміщення на родовищі. |
