Наративізація реплікаційних утворень культури повсякденності як засіб побудови життєвих сюжетів у юнацькому віці
Електронна бібліотека НАПН України
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://lib.iitta.gov.ua/709122/
http://lib.iitta.gov.ua/709062/ |
|
| Title |
Наративізація реплікаційних утворень культури повсякденності як засіб побудови життєвих сюжетів у юнацькому віці
Нарративизация репликационных образований культуры повседневности как средство построения жизненных сюжетов в юношеском возрасте Narrativization of replicative forms of everyday culture as a means of constructing life stories in youth |
|
| Creator |
Зазимко, О.В.
|
|
| Subject |
1 Philosophy. Psychology
80 General questions relating to both linguistics and literature. Philology |
|
| Description |
У статті розглянуто процес об’єктивування реплікаційних утворень культури повсякденності у життєвих сюжетах осіб юнацького віку. З оглядом на те, що в реплікаційних утвореннях культури повсякденності задані соціальні зразки проектів-орієнтирів саморозвитку особистості, проаналізовано формування механізму їх наративізації в юнацькому віці. Зазначено, що указані реплікаційні утворення є способом породження наративу, а наративізація, у свою чергу, задає межі їх існування в індивідуальному досвіді. Визначено місце коротких узагальнюючих наративів, які поєднують індивідуальну історію з культурним міфом. Наративізація, яка ґрунтується на рефлексії, у силу трансгресивної функції та взаємопроникливості смислів індивідуального і соціокультурного досвідів, збагачує та розширює обидва досвіди. Визначено основні види практик наративізації реплікаційних утворень культури повсякденності: адаптивні практики, практики самозмін, інтерпретативного збагачення. Індивідуальні практики наративізації зумовлюють орієнтованість особистого проекту. У статті також указано на можливість методологічного визначення означених видів практик та перспективність дослідження процесу технологізації самопроектування особистості в юнацькому віці як відтворюваності практик наративізації реплікаційних утворень культури повсякденності.
В статье рассмотрен процесс объективации репликационных образований культуры повседневности в жизненных сюжетах лиц юношеского возраста. С учетом того, что в репликационных образованиях культуры повседневности заданы социальные образцы проектов-ориентиров саморазвития личности, проанализировано формирование механизма их нарративизации в юношеском возрасте. Отмечено, что указанные репликационные образования являются способом осуществления нарратива, а нарративизация, в свою очередь, задает границы их существования в индивидуальном опыте. Определено место коротких обобщающих нарративов, совмещающих индивидуальную историю с культурным мифом. Нарративизация, основанная на рефлексии, в силу трансгрессивной функции и взаимопроницаемости смыслов индивидуального и социокультурного опытов, обогащает и расширяет оба опыта. Определены основные виды практик нарративизации репликационных образований культуры повседневности: адаптивные практики, практики самоизменений, интерпретативного обогащения. Индивидуальные практики нарративизации обусловливают ориентированность личного проекта. В статье также указано на возможность методологического определения указанных видов практик и перспективность исследования процесса технологизации самопроектирования личности в юношеском возрасте как воспроизводимости практик нарративизации репликационных образований культуры повседневности. The article deals with the process of objectification of replicative forms of everyday life in life stories of young people. Taking into account that social samples of the project-guidelines of self-development of the personality are set in the replication formations of the culture of everyday life, the formation of the mechanism of their narrativization at the youthful age is analyzed. It is noted that these replicative forms may be a way of narrative implementation, and narrativization, in turn, sets the boundaries of their existence in individual experience. The place of short generalizing narratives, which combine individual history with a cultural myth, is determined. Narrativization which is based on reflection, due to the transgressive function and interpenetrability of the meanings of individual and sociocultural experiences, enriches and expands both experiences. The main types of practices of narrativization of replicative forms of everyday culture are defined: the adaptive practices, the practices of self-alterations and the practices of interpretive enrichment. Individual practices of narrativization determine the orientation of a personal project. The article also points out the opportunity of methodological definition of these types of practices and the prospect of studying the process of technologizing the personal self-design of young people as the reproducibility of practices of narrativization of replicative forms of everyday culture. |
|
| Publisher |
Житомир, Вид-во Житомирського державного університету ім. І. Франка
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України |
|
| Date |
2017
|
|
| Type |
Article
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Rights |
cc_by_nc_nd_4
|
|
| Identifier |
http://lib.iitta.gov.ua/709122/1/38_51.pdf
- Зазимко, О.В. (2017) Narrativization of replicative forms of everyday culture as a means of constructing life stories in youth Актуальні проблеми психології: Т.2 : Психологічна герменевтика (10). pp. 38-51. ISSN 2072-4772 |
|