Проекти водного сполучення морів у СРСР на основі Дніпра як продовження концепції Міжмор’я після Другої світової війни
Dspace iRKNEU
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Проекти водного сполучення морів у СРСР на основі Дніпра як продовження концепції Міжмор’я після Другої світової війни
Projects waterways of the seas in the USSR on the basis of the Dnieper as a continuation of the concept of Intermarium after the Second World War Проекты водного сообщения морей в СССР на основе Днепра как продолжение концепции Межморья после Второй мировой войны |
|
| Creator |
Сацький, Павло Вікторович
Satskyi, Pavlo Viktorovych Сацкий, Павел Викторович |
|
| Subject |
Чорне море
Балтійське море Дніпро європейська частина СРСР наскрізний водний канал між морями Black Sea Baltic Sea Dnieper European part of the USSR water channel between the seas Черное море Балтийское море Днепр европейская часть СССР сквозной водный канал между морями 626.113+656.6(47+57)(282.247.32) |
|
| Description |
Автор статті здійснює дослідження проблеми, яка мала доволі вагоме значення у новій і новітній історії й системі міжнародних відносин в Центральній Європі – реалізацію проекту сполучення Балтійського і Чорного морів в рамках єдиного політичного проекту. Загальновідома ідея Міжморʼя, яка була популярною у політичній теорії й практиці зовнішньої політики Польщі. Проте, подібна ідея зародилась і в Росії від періоду початку Семилітньої війни 1756–1763 рр. Ідея сполучення Балтійського і Чорного морів у рамках єдиного політичного проекту була актуальною і в ХХ ст., напередодні Другої світової війни. Проте, після завершення цієї війни вона набуває в СРСР нового, технократичного характеру. В СРСР розробляється проект сполучення Балтійського і Чорного морів, до яких ця держава мала доволі зручний вихід після включення Прибалтійських держав, шляхом створення водної транспортної магістралі на основі Дніпра. Початком реалізації цієї ідеї стає будівництво Каховської ГЕС і Південно-Українського і Північно-Кримського каналів. В рамках реалізації цього проекту планувалося також забезпечити сполучення Дніпра каналом із Азовським морем. У процесі дискусії з приводу доцільності будівництва Південно-Українського каналів, яка розгорнулась 1952 р., принциповим залишалося у планах будівництво каналу для сполучення Дніпра із Азовським морем, але дискусійним був той фактор, якою має бути орієнтація даного каналу – по меридіану чи по паралелі (тобто, паралельно Сивашу, який відокремлював Крим від материка). У 1954 р. Академія наук УРСР запропонувала проект сполучення Балтійського і Чорного морів в рамках створення системи водних шляхів сполучення у європейській частині СРСР. Усі технічні проекти сполучення Балтійського і Чорного морів водними транспортними магістралями лишилися лише ідеями, проте, за їх розробленням проглядається стратегічне значення цієї ідеї й геополітичної ролі річки Дніпро й Сиваша, як стратегічно взаємопов’язаних об’єктів. The author explores the issue, which had quite a significant importance in modern history and international relations in Central Europe – a project to link the Baltic and Black seas within the framework of a single political project. A well-known idea of Intermarium was popular in political theory and practice of Polish foreign policy. However, this idea was born in Russia on the eve of the Seven years war 1756-1763. The idea of connecting the Baltic and Black seas within the framework of a single political project was relevant in the twentieth century, before World War II. However, at the end of the War in the USSR, it acquires a new technocratic character. In the USSR, a draft of the connection the Baltic and Black seas was implemented, to which the state had a fairly easy exit after the inclusion of the Baltic States by creating a water transportation route on the basis of the Dnieper. The beginning of realization of this idea is the construction of the Kakhovka HPP and South-Ukrainian and North-Crimean channels. In the framework of this project it was planned to provide a connection channel of the Dnieper to the sea of Azov. During the discussion about the feasibility of the construction of the South Ukrainian channel, which was developed in 1952, the fundamental point in plans remains the construction of a channel connecting the Dnieper to the sea of Azov, but the discussion was the factor in the orientation of the channel - meridian or parallel (i.e., parallel to the Siwash, which shared the Crimea and the mainland). In 1954 the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR proposed the project of connecting the Baltic and Black seas in the framework of the creation of a system of waterways in the European part of the USSR. All the technical projects to connect the Baltic and Black seas by the water transport routes have remained just ideas, however, the strategic importance of this idea discerns in the process of their development and in the geopolitical role of the Dnieper river and Siwash as strategically interrelated objects. Автор статьи исследует проблему, которая имела достаточно весомое значение в новой и новейшей истории и в системе международных отношений в Центральной Европе, – реализацию проекта соединения Балтийского и Черного морей в рамках единственного политического проекта. Общеизвестная идея Межморья, была популярной в политической теории и практике внешней политики Польши. Однако, подобная идея зародилась и в России накануне Семилетней войны 1756–1763 гг. Идея соединения Балтийского и Черного морей в рамках единственного политического проекта была актуальной и в ХХ ст., накануне Второй мировой войны. Однако, по завершению этой войны в СССР она приобретает новый, технократический характер. В СССР разрабатывается проект соединения Балтийского и Черного морей, к которым это государство имело достаточно удобный выход после включения Прибалтийских государств, путем создания водной транспортной магистрали на основе Днепра. Началом реализации этой идеи становится строительство Каховской ГЕС и Южно-Украинского и Северо-Крымского каналов. В рамках реализации этого проекта планировалось также обеспечить соединение Днепра каналом с Азовским морем. В процессе дискуссии по поводу целесообразности строительства Южно-Украинского канала, которая развернулась в 1952 г., в планах принципиальным пунктом оставалось строительство канала для соединения Днепра с Азовским морем, но дискуссионным был фактор ориентация данного канала - по меридиану или по параллели (то есть, параллельно Сивашу, который разделял Крым и материк). В 1954 г. Академия наук УССР предложила проект соединения Балтийского и Черного морей в рамках создания системы водных путей сообщения в европейской части СССР. Все технические проекты соединения Балтийского и Черного морей водными транспортными магистралями остались лишь идеями, однако, за процессом их разработки проглядывается стратегическое значение этой идеи и геополитической роли реки Днепр и Сиваша, как стратегически взаимосвязанных объектов. |
|
| Publisher |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
|
|
| Date |
2017-02-06T08:33:21Z
2017-02-06T08:33:21Z 2016 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Сацький П. Проекти водного сполучення морів у СРСР на основі Дніпра як продовження концепції Міжмор’я після Другої світової / Павло Сацький // Європейські історичні студії війни [Електронний ресурс] : наук. журн. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, іст. ф-т, каф. нової та новітньої історії зарубіжних країн ; [редкол.: О. П. Машевський (голова) та ін.]. – Електрон. текст. дані. – Київ, 2016. – № 5. – С. 97–111. – Режим доступу: http://eustudies.history.knu.ua/pavlo-satskyj-proekty-vodnogo-spoluchennya-moriv-u-crsr-na-osnovi-dnipra-yak-prodovzhennya-kontseptsiyi-mizhmor-ya-pislya-drugoyi-svitovoyi-vijny. – Назва з екрану.
http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/20540 |
|
| Language |
uk
|
|