ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ: НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ТРАКТУВАННЯ СТРУКТУРИ
Наукові журнали НАУ
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ: НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ТРАКТУВАННЯ СТРУКТУРИ
EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTION: SCIENTIFIC APPROACHES TO THE STRUCTURE |
|
| Creator |
Заредінова, Е. Р.; Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України
|
|
| Subject |
освітнє середовище ВНЗ; структурність; структура освітнього середовища ВНЗ; компоненти структури освітнього середовища ВНЗ
378: 3. 011. 3 – 051 educational environment of the university; structural properties; structure of the educational environment of the university; components of the educational environment of the university — |
|
| Description |
У поданій статті висвітлено освітнє середовище ВНЗ у форматі ідей системного підходу відповідно до показників, що характеризують систему як об’єкт пізнання (цілісності, структурованості, ієрархічності). Автором зосереджено увагу на структурності, тобто на визначенні складу, структури й організації елементів і частин системи, виявленні провідних взаємодій між ними у контексті освітнього середовища ВНЗ. У табличній формі подано різні наукові підходи до визначення структури освітнього середовища ВНЗ. Доведено, що вони не заперечують один одного, а лише презентують різні аспекти досліджуваного феномену. Представлено їх аналітичне узагальнення. Репрезентовано авторську структуру освітнього середовища ВНЗ, що містить стратегічний, соціокультурний, особистісний, ціннісно-смисловий, суб’єктно-діяльнісний, комунікативний, технологічний компоненти.
The article deals with the educational environment of higher educational institutions in the context of system approach in accordance with the indicators characterizing the system as an object of knowledge (integrity, structuring, hierarchy). The author focuses on the structure, i.e. on the definition of the composition, structure and organization of elements and parts of the system, identifying the leading interactions between them in the context of the educational environment of the university. The table provides various scientific approaches to the definition of the educational environment of the university. They proved not to deny each other, but only present different aspects of the studied phenomenon. Their analytical generalization is presented. The author’s structure of the educational environment of the university, which contains the strategic, socio-cultural, personal, value-semantic, subjective-business, communicative and technological component is presented. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— |
|
| Date |
2017-12-12
|
|
| Type |
Рецензована стаття
|
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/12552
10.18372/2411-264Х.11.12552 |
|
| Source |
Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; № 11 (2017); 53-58
Вестник Национального авиационного университета. Серия: Педагогика, Психология; № 11 (2017); 53-58 Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology; № 11 (2017); 53-58 |
|
| Language |
uk
|
|
| Rights |
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|