До питання про філософсько-прагматичні інтерпретації абсолютизму Геґеля в історико-філософському контексті
eKMAIR
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
До питання про філософсько-прагматичні інтерпретації абсолютизму Геґеля в історико-філософському контексті
Regarding the question of the pragmatic philosophical interpretation of George Hegel’s absolutism in the context of history of philosophy |
|
| Creator |
Самчук, Володимир
|
|
| Subject |
історизм
еволюціонізм плюралізм гіпотеза дослідницька наука соціальні практики historism evolutionism hypothesis research science social practices pluralism |
|
| Description |
The article offers a comparative analysis of two different approaches of American pragmatist philosophers William James and George Mead to philosophical absolutism of Georg Hegel. the attention is focused on the concepts of hypothesis, evolutionism, humanitarian and scientific practices. James emphasizes an impressionistic and common sense approach of Hegel’s theorizing: it is mostly rooted in and based on vision and impression of existence then its «dialectical thought structure». Two fundamental features of Hegel’s philosophy in G. Mead’s version are its evolutionary and social orientations manifested within history of social institutions, evolutionary model of thought development and the social nature of the human existence which is of a special interest to the social pragmatism of G. Mead himself. According to Mead Hegel as the most influential of the romantic philosophers made a significant impact on development of the evolutionary type of philosophical interpretations of being: the introduction of the conception of the dynamic structure of thinking and its elements into the field of intellectual practices of the early 19th century is one of the greatest achievements of the romantic philosophy altogether as scientific conceptions of that period were mostly static. the possibilities to grasp “dialectical” and thus paradoxical from the standpoint of the previous philosophical tradition nature of processes and phenomena fulfilled with inner contradictions is a significant feature of Hegel’s philosophy for W. James and G. Mead. Another unifying element in James’s and Mead’s approach to the evaluation of Hegel’s philosophical heritage is comparing its fundamental components to the wider context of contemporary research practices. While James makes a statement of Hegel’s theory scientific potential as quite limited Mead presents an argumentation for the stronger application potential of slightly modified dialectical model within research practices. У статті здійснено порівняльний аналіз двох різних підходів американських філософів-прагматистів Вільяма Джеймса і Джорджа Міда до філософського абсолютизму Ґеорґа Геґеля. Увагу зосереджено на концептах гіпотези, еволюціонізму, гуманітарних та науково-природничих практик. Джеймс наголошує на «імпресіонізмі» Геґелевого теоретизування: воно більшою мірою спирається на враження, аніж на міркування – саме в цьому сенсі йдеться про імпресіоністичну (від англ. іmpression – враження) концепцію. Передусім це стосується «діалектичного» елементу реальності: цей аспект буття і, водночас, методологічний принцип – вкорінений у чуттєво забарвленій візії або ж інтуїції емпіричного існування та здоровому глузді. Дж. Мід розглядає філософію Геґеля як у принциповому сенсі еволюційну й соціальну, адже найвагоміша лінія функціональної спадкоємності існує в розвитку соціальних інституцій та соціальній природі людини і її раціональних спроможностей. |
|
| Date |
2016-08-23T09:08:15Z
2016-08-23T09:08:15Z 2016 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Самчук Володимир Андрійович. До питання про філософсько-прагматичні інтерпретації абсолютизму Геґеля в історико-філософському контексті / Самчук В. А. // Наукові записки НаУКМА. - 2016. - Т. 180 : Філософія та релігієзнавство. - С. 45-50.
http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/9307 |
|
| Language |
ua
|
|
| Relation |
Наукові записки НаУКМА. - 2016. - Т. 180 : Філософія та релігієзнавство. - С. 45-50.
|
|